Javascript Menu by Deluxe-Menu.com
Patriarchal Encyclical on the Opening of Great Lent

Patriarchal Catechetical Encyclical on the Opening of Great Lent

By God's Mercy Archbishop of Constantinople-New Rome and Ecumenical Patriarch

To the Plenitude of the Church

May the Grace and Peace of our Lord and Savior Jesus Christ Together with our Prayer, Blessing and Forgiveness be with you

Beloved brothers and children in the Lord,

With the grace and loving kindness of God, tomorrow we enter the arena of Holy and Great Lent, the most suitable period for the soul--our own soul--to turn toward the Lord.

This period is one of constant contrition before the mystery of God that daily unfolds before us, the mystery of our salvation. This is why the opportunity granted to us with the Sacred Fast has a special characteristic: the renewal and vigilance of the soul that is called for during this time filled with divine exhortation and sanctity to become aware of the ephemeral and material, while gradually being transferred to the eternal and spiritual.

Symbolically and summarily, the Great Canon of St. Andrew of Crete addresses its author as well as every soul troubled and distressed by the temptations and distractions of this life. Conscious of the burden carried by a soul wounded by sin, St. Andrew cries out with anguish: "My soul, my soul, arise; why do you sleep?" This cry leads to the realization of vanity and the inexpressible fear of death: "The end is near and [my soul] will be troubled." Before the unexpected end of life that comes "like a thief in the night," the illumined Cretan poet invites himself and every soul suffering and consumed by the fear of insecurity to "awaken in order that Christ our God, who is ever present and fills all things, may take care of us."

The Orthodox patristic teaching calls each of us, during this period of struggle, to recognize "who we are, where we are, and where we are headed." We are called to realize the vanity of this temporary life and repent for all that we have hitherto done "in knowledge or in ignorance, in word or deed, in action and in all our senses" contrary to the Gospel of Christ and the law of grace. Only then shall we find mercy and grace; and only then will the Lord, who knows hearts and minds as well as the innermost secrets and thoughts of human beings, take care of us and forgive our unjust thoughts that lead us to vain and useless deeds.

The struggle that lies before us culminates in vigilance, renewal and repentance. Through repentance, namely by coming to know our condition, and through confession, our life is crowned with "forgiveness of sins, communion of the Holy Spirit, and fullness of the heavenly kingdom." This renewal is identified with the conscience of the repentant soul (see 2 Cor. 1.12 and Rom. 2.15) and is a gift of God.

Brothers and children in the Lord,

We Orthodox Christians are called to live the period of Holy and Great Lent as a time of conscientious renewal and vigilance, as an eternal moment of our Orthodox identity. That is to say, we are called to live and experience Christ Himself, to love and experience ecclesiastically and spiritually. For it is only through our life in Christ that we have the possibility to renew our conscience and ascend to the level of true freedom and the infallible criteria for our consolation and salvation.

At the opening of this blessed period, the Ecumenical Patriarch and the Great Church of Christ spiritually visit every Orthodox Christian soul that labors without consolation and is laden by the values and pleasures of the flesh and this world; we travel with and pray to “the King of kings and Lord of lords, who comes to be slaughtered and given as food to the faithful”: O Lord, deem worthy all Orthodox faithful in peace and contrition of heart, that they may journey through this sacred period and the arena that opens up before us, “granting grace and strength to all, that they may reach their goal and courageously walk the way to the festive day of Your Resurrection in order that they may be crowned with joy and ceaselessly give praise.” (Poem of Theodore, Triodion)

We bless all of you paternally, beloved and faithful children of the Mother Church. And united with you in prayer and intercession, we invoke upon all the power of the precious and life-giving Cross, through the intercessions of our Lady Theotokos, the holy angels and all the saints, so that all of us may be worthy of our calling to live as Orthodox Christians and thus enjoy the delight and glory of our Lord’s Resurrection. To Him belong the might, thanksgiving, honor, power and glory, to the ages of ages. Amen.

Holy and Great Lent 2017

+ Bartholomew of Constantinople

Your fervent supplicant before God 

ПОВЧАЛЬНЕ СЛОВО НА ПОЧАТОК СВЯТОЇ ТА ВЕЛИКОЇ ЧОТИРИДЕСЯТНИЦІ

 

+ ВАРФОЛОМІЙ

Милістю Божою

Архієпископ Константинополя — Нового Риму та Патріарх Вселенський

 

Усій Повноті Церкви

Благодать та Мир Господа і Спаса Нашого Ісуса Христа Разом з Нашими Молитвами, Благословенням та Прощенням НехайБуде з Усіма Вами


Благословенні брати та чада у Господі,

З ласки та чоловіколюбства Божого, завтра ми вступаємо в період Святої та Великої Чотиридесятниці, найбільш благоприємного часу для навернення людської душі – нашої власної душі – до Господа.

Цей період є часом постійного розкаяння перед тайною Божою, яка щоденно відкривається для нас, тайною нашого спасіння. Саме тому, дана нам можливість Священного Посту має спеціальну функцію: пробудити та отверезити душу, яка є покликана, особливо в цей час навернутися до Бога та святості, стати свідомою одноденного-матеріального таповернутися до вічного-духовного.

Великий Покаянний Канон Св. Андрія Критського символічнозвертається до свого автора та кожної душі страждаючої та падаючої під тягарем спокус і турбот цього життя. Свідомий тягаря, який несе поранена гріхом душа, Святий Андрій в журбі вигукує: “Душе моя, душе моя, устань, устань — чого ти спиш?” Цей плач веде до усвідомлення марнославства і до невираженого страху кінця земного життя: “Кінець наближається і ти (душе моя) стривожишся”. Перед несподіваним кінцем життя, що приходить “у ночі, як той злодій”, Критський святитель закликає себе та кожну страждаючу і обтяжену страхом щодо свого майбутнього душу: “Пробудися, щоб помилував тебе Христос Бог, що всюди є і все наповняє”.

Голос Православного святоотцівського вчення закликає кожного з нас, в цей час випробовування зрозуміти “хто миє, де ми знаходимося і куди ми прямуємо”. Ми є покликані побачити марноту тимчасового життя і покаятися в усьому тому, що ми до цього часу вчинили “свідомо чи несвідомо, словом чи ділом, чи думкою, і всіма нашими почуттями” проти Євангелії Христової та закону благодаті. Тільки тоді ми знайдемо милість і благодать; і тільки тоді Господь, що знає серця, думки та усі найглибші таємниці і помисли кожної людини подбає про нас і простить нам усі нечисті помисли, що призводять до марних та неугодних діл.

Боротьба, якастоїть перед нами, заключається у вмінні бути пильними та хотіти покаятися. Через покаяння, цебто через пізнання нашого стану, і через сповідь, наше життя увінчується “відпущенням гріхів, причастям Святого Духа та повнотою Царства Небесного”. Це пробудження в людині ототожнюється з совістю розкаяної душі (див. 2 Кор. 1:12 і Рим. 2:15)і є даром Божим.

Браття та чада у Господі,

Ми, Православні Християни є покликані прожити час Святої та Великої Чотиридесятниці як час для відновлення совісті та тверезості, як вічний момент нашої Православної ідентичності. Тобто, ми покликані жити у Христі, жити духовно і по-церковному. Тому що, тільки через життя у Христі нам дана можливість відновити свою совість та досягнути рівня правдивої волі, що є безвідмовною критерією для нашого примирення та спасіння. 

На початку цього благословенного періоду, Вселенський Патріарх та Свята Мати Церква Христова, духовно відвідають кожну Православну Християнську душу, що є струджена та обтяжена цінностями і задоволеннямисвіту цього; ми супроводжуватимемо її і будемо молитися до “Царя над царями і Господа над господарями, який прийшов, щоб вжертву Себе принести і дати на поживу вірним”: Сподоби, Господи, всіх ПравославнихХристиян у мирі та з чистим серцем пройти цей священний період, що розпочинається, “тіло і душу щедро наділи й укріпи, щоб усі ми гідно завершили цю мандрівку, відважно дійшовши до дня Твого Воскресіння, щоб бути увінчаними радістю та безустанно прославляти Тебе” (див. Піснопівець Феодор, Тріодь).

По-батьківськи Благословляємо Вас улюблені чада та вірніМатері-Церкви та з’єднюємося з Вами у молитвiта благаннях призиваючи силу Чесного і Животворящого Хреста Господнього, через молитви Владичиці нашої Богородиці, святих ангелів і всіх святих, щоб ми могли достойно жити як Православні Християни, і таким чином насолоджувалися радістю і славою Господнього Воскресіння. Йому належить держава, і подяка, і честь, і сила, і слава на віки віків. Амінь.

Свята і Велика Чотиридесятниця 2017року Божого

+ Варфоломій Константинопольський,

Усердний молитвенник перед Богом за всіх Вас.

Share This:



< PreviousNext >
You might also like:
Strategic Plan

Petrykivka Exhibit
   UOW Archive            UOL Archive

 Prayer Books              Green Prayer Book




 
     
 

Ukrainian Orthodox Church of the USA
P.O. Box 495;
South Bound Brook, NJ 08880
732-356-0090 (Phone) / 732-356-5556 (Fax)

Offices:
Ukrainian Orthodox Church of the USA
Metropolia Center
135 Davidson Avenue; Somerset, NJ 08873

Email:
consistory@uocofusa.org
webmaster@uocofusa.org



 

  



 News
 Announcements
 All
 
 

Powered by Orthodox Web Solutions