Metropolitan Antony Leads the Annual St. Thomas Sunday Pilgrimage
Annual St. Thomas Sunday Pilgrimage

“The tear for the deceased will dry up, the flower on the grave will fade.

But prayer comes directly to the heart of the Lord Almighty.”

St. Augustine


Each year on St. Thomas Sunday – one week following Pascha the annual Pilgrimage to the Spiritual Center of the UOC of the USA – the Metropolia in South Bound Brook/Somerset, NJ. During this Pilgrimage hundreds of pilgrims visit to pray over the graves of their relatives, who are buried at the Ukrainian "Pantheon" – St. Andrew's Cemetery. Traditionally, the faithful gather on St. Thomas Sunday to bring the Good News, the Light of Christ's Resurrection to those who have departed from us. This year was no exception and the Pilgrimage, even with all the restrictions imposed by the COVID-19 pandemic, still took place.  

The Pilgrimage began as usual on Saturday morning, May 8, 2021, with a Divine Liturgy at St. Andrew the First-Called Ukrainian Orthodox Memorial Church. The service was led by the parish priest, Very Rev. Fr. Yurij Siwko. The Prime Hierarch of the Ukrainian Orthodox Church of the USA, His Eminence Metropolitan Antony, was present and presiding during the service. Fr. Siwko was the primary celebrant of the Liturgy and was joined by Very Rev. Fr. Ioan Proteasa, St. Andrei Ukrainian Orthodox Parish in Jamaica, NY; Fr. Milorad Orlic from the Serbian Orthodox Church, Rev. Fr. Vasyl Pasakas, Nativity of the Blessed Virgin Mary Ukrainian Orthodox Parish in South Plainfield, NJ; Rev. Fr. James Cairns, St. Demetrius Ukrainian Orthodox Cathedral in Carteret, NJ; Rev. Fr. Richard Jendras, Protection of the Mother of God Ukrainian Orthodox Cathedral in Allentown, PA;  Rev. Fr. Sviatoslav Hot, Holy Ascension Ukrainian Orthodox Parish in Maplewood, NJ; and Deacons Myroslav Mykytyuk, Mykola Zomchak and Ihor Protsak of the Metropolia Center. The of St. Sophia Seminary Student Choir sang the responses during the Liturgy.

In his sermon, Metropolitan Antony noted the importance of taking our faith seriously, approaching with all our heart and soul the principles of the Christian Faith given to us by Christ Himself. Vladyka also stressed on the need for daily repentance for our sins and unrighteous life, because no one knows the day or hour when we will stand before the Lord. Metropolitan Antony urged everyone to reflect and pray these days for those who have departed from us and are buried here at St. Andrew's Cemetery or anywhere else in the world.   We must also contemplate our own death, which will surely come. The Metropolitan also spoke about the first Prime Hierarch of our Church, Metropolitan John Theodorovych of Blessed Memory, who fell asleep in the Lord on May 3, 1971 and was interred in the Cemetery, immediately behind the Memorial Church on May 8 – 50 years ago. Vladyka also spoke about his own experience with Metropolitan John, stating in conclusion, that it is only because of Metropolitan John’s loving spiritual guidance, that he stands here in Church at this 50th anniversary as Priest and Bishop. His Eminence spoke of Metropolitan John as a loving Bishop who was able to embrace all the faithful of our Church, regardless of their origin or the language they spoke and still remains an worthy example of hierarchical and priestly ministry.

After the liturgy, Metropolitan Antony together with the clergy served a memorial service over the grave of Metropolitan John Theodorovych.

             “On the third of May 1971, the First Primate of our Church of the U.S.A., His Beatitude, John, Archbishop of Philadelphia and Metropolitan of the Ukrainian Orthodox Church of North and South America, fell asleep in the Lord.

            ... Metropolitan John (Ioan Theodorovych) was born in the town of Krupets, Ukraine, on 6 October 1887. Here his father served as a priest and others of his ancestry also served the church. Here in this community, he began his studies and later entered the Seminary Preparatory school in the city of Klevan. Upon graduation here, he enrolled in the Zhytomyr Theological Seminary from which he graduated with high honors. Following graduation, he continued his studies and received his teacher’s certificate, which he utilized by teaching for five years in the schools of the Dubno and Ostroh Districts. It was during this time that he married. He was ordained a Deacon, in 1914, and as a priest on 10 May 1915. This was during the World War I and tragically, Fr. John’s wife suddenly reposed in August of 1915. He served as a Chaplain and later was assigned to a parish in Mitintsi, in the district of Starokostantiniv. Later, during one of the Sobors he became one of three candidates who were elected to become Bishops of the Ukrainian Autocephalous Orthodox Church. And so, he was consecrated Bishop by the Metropolitan of All-Ukraine, Wasyl Lipkiwsky and Archbishop Nestor Sharaysky on the 26 October 1921. At this time he became the Bishop of the Podil’ska Eparchy.

            ... The Ukrainian Orthodox Church in the USA had its beginnings in 1915 when decided that the Orthodox Ukrainian American population had reached significant enough numbers as a distinctive ethnic group and should have its own jurisdiction. Eventually, in 1918, the group sought and received spiritual protection under the omophor of Bishop Germanos (Shehadi) of the Syrian Orthodox Church. Bishop Germanos provided the necessary guidance for the new jurisdiction until the need for it own Bishop became obvious to all. The jurisdiction requested the appointment of one from the Autocephalous Church. Because of his proven exceptional organizational and administrative skills, Bishop John was elevated to the rank of Archbishop and assigned by the All-Ukrainian Church Council to Archpastoral duties in the U.S.A. Archbishop John arrived in the United States in 1924 and immediately called for a Sobor, which would formalize the establishment of the Archdiocese as the American-Ukrainian Orthodox Church of the USA. This Sobor elected Archbishop John as its first Primate. Bishop Germanos officially relinquished his authority over the Church to Archbishop John. Following the Sobor, under the guidance of Archbishop John, the life of the American-Ukrainian Orthodox Church of the USA truly began to blossom.

            ... The important event that took place in the life of the UOC of the USA was the unification of the two Ukrainian Orthodox Churches: all the parishes of the American-Ukrainian Orthodox Church of the USA under Archbishop John and the majority of the parishes of the Ukrainian Orthodox Church in America united by signing an Act of Unification. It was a great joy.

            ... It was a great tragedy that struck the life of our Church in that May of 1971 with the repose of His Beatitude Metropolitan John Theodorovich, our prime hierarch from 1924 through 1971 – 47 years of love and closeness to the children of the Church.” - from the article of Metropolitan Antony “50th ANNIVERSARY of Repose of Metropolitan John, a Reflection from Metropolitan Antony – Ukrainian Orthodox League BULLETIN”

On the same day, a large number of people were at the cemetery, where they together with the priests had memorial services over the graves of their loved ones. The sunny weather made it not only possible but also very pleasant to hear the many versions of “CHRIST IS RISEN” repeated throughout the day.

The next day, on Thomas Sunday, Metropolitan Antony served the festive Archpastoral Liturgy in the morning. He was assisted by the parish priest, Very Rev. Fr. Yuri Siwko; Very Rev. Fr. Volodymyr Muzychka,  St. Volodymyr Ukrainian Orthodox Cathedral in New York, NY; Very Rev. Fr. Todor Mazur, Holy Trinity Ukrainian Orthodox Cathedral in New York, NY; Rev. Fr. Vasyl Pasakas, Nativity of the Blessed Virgin Mary Ukrainian Orthodox Parish in South Plainfield, NJ; Rev. Fr. Sviatoslav Hot, Holy Ascension Ukrainian Orthodox Parish in Maplewood, NJ;   and Deacons Myroslav Mykytyuk, Mykola Zomchak and Ihor Protsak of the Metropolia Center of the Church. The choir of St. Andrew’s Memorial Church, under the direction of Michael Andrec, complemented the Archpastoral Liturgy with beautiful song.

In his sermon, Metropolitan Antony spoke of the faith. He emphasized that when our Lord spoke to Apostle Thomas, he was and is also speaking to each of us: “Do not be unbelieving but believing.” (John 20:27) Further: “Thomas, because you have seen Me, you have believed.  Blessed are those who have not seen and yet have believed.” (Jn. 20:29) the Lord still speaks the same words to us today.  That is why we must keep the faith in our Lord Jesus Christ, without which there is no salvation, said Vladyka.  Belief, faith and trust in the Lord and the Grace, He has inspired us with can carry us worthily through our life.

After the liturgy, His Eminence, together with all the clergy and all the pilgrims, processed outside to the Memorial Church platform for the Memorial Service for all those who had died before us. In particular, during the Memorial Service he commemorated all the departed Orthodox Patriarchs, Metropolitans, Archbishops and Bishops, who are buried at St. Andrew's Cemetery, all those who gave their lives for the freedom and independence of the United States and Ukraine, all those who died during Holodomor and Chernobyl disaster. At the end everyone traditionally sang “Christ is Risen”.

Although the pilgrims were not able to visit all the buildings of the Spiritual Center due to this year's pandemic, such as the Ukrainian Cultural Center, St. Sophia Seminary, the Mausoleum of the Holy Resurrection or the Consistory Building, they were blessed to come and pray over the graves of their loved ones to greet them with the powerful fact:  CHRIST IS RISEN!  INDEED HE IS RISEN!  This is so important because in 2020, the pandemic did not permit us to gather at all in our annual Pilgrimage.

Щорічне Паломництво у Фомину Неділю

“Сльоза по померлому висохне, квітка на могилі зів'яне.

А молитва доходить прямо до серця Господа Всемогутнього”

Блаженний Августин


Щороку в Українській Православній Церкві США відбувається Паломництво до її Духовного Центру, до Митрополії УПЦ США у Саут Баунд Бруці. Важливою місією багатьох паломників є помолитися над могилами своїх рідних, котрі поховані на українському “пантеоні” - на Свято-Андріївському Цвинтарі. Вже традиційно вірні УПЦ США збираються разом у Фомину Неділю, щоб разом принести те світло Христового Воскресіння і до до тих хто відійшов від нас. Не винятком стало і цьогорічне паломництво, котре, хоч і з необхідними вимогами пов’язаними з обмеженнями в час пандемії Коронавірусу, мало змогу відбутись. Паломники, прибувши до осередку мають змогу побувати на Богослужіннях, які розпочинаються в суботу з Божественної Літургії, пізніше вечірньої, а також наступного дня, в неділю, Архієрейська Літургія та Загальна Панахида на дворі.

Цьогорічне паломництво до Духовного Центру УПЦ США звичайно розпочалося в суботу вранці, 8 травня 2021 р., Божественною Літургією у Церкві Пам’ятнику Св. Андрія Первозванного. Богослужіння очолив настоятель храму протоієрей Юрій Сівко. У храмі під час Богослужіння був присутній Предстоятель УПЦ США Високопреосвященніший Митрополит Антоній. Настоятелю храму співслужили протоієрей Мілорад Орлик з Сербської Православної Церкви, протоієрей Іоан Протеса настоятель Української Православної Парафії Св. Андрія у Джамейка, НЙ; о. Василь Пасакас настоятель Української Православної Парафії Різдва Пресвятої Богородиці у Саут Плейнфілд, Н. Дж.; о. Джеймс Кернс настоятель УКраїнської Православної Катедри Св. Димитрія у Картарет, Н. Дж.; о. Річард Джендрас настоятель Української Православної Катедри Покрова Пресвятої Богородиці у Алентаун, ПА; о. Святослав Готь настоятель Української Православної Парафії Св. Вознесіння у Мейплвуд, Н. Дж.; диякон Мирослав Микитюк, диякон Микола Зомчак та диякон Ігор Процак. Співав Літургію - хор Семінаристів Свято-Софіївської Семінарії.

У своїй проповіді, Митрополит Антоній, зазначив важливість сприймати нашу віру серйозно, усім серцем та усією душею підходити до тих засад Християнської Віри, які подав нам Сам Христос. Владика також наголосив на необхідності щоденного покаяння за наші гріхи та неправедне життя, адже за його словами, ніхто не знає ні дня ні години коли постанемо перед Господом. Владика Антоній закликав усіх у ці дні роздумати та помолитись за тих хто відійшов від нас, та похований тут, на Свято-Андріївському Цвинтарі чи десь інше, і не забувати про власну смерть, котра обов'язково настане. Первоієрарх згадав у своїй проповіді блаженної пам’яті Митрополита Іоана Теодоровича, котрий саме в цей день, 8 травня, 50 років тому був похований тут, на Свято-Андріївському Цвинтарі. Владика також розповів про свій власний досвід з Митрополитом Іоаном. У своїй розповідь він відзначив той факт, що саме завдяки покійному Митрополиту Іоану, він зараз стоїть тут перед усіма у священичому сані. Він відзначив Митрополита Іоана як люблячого Архієрея, котрий зумів пригорнути біля себе усіх вірних нашої Церкви, незважаючи на їхнє походження чи мову, якою вони говорили. За словами Митрополита Антонія, Митрополит Іоан і досі залишається для нього прикладом архієрейського служіння.

Після закінчення літургії, Митрополит Антоній разом з священослужителями відслужив панахиду над могилою Митрополита Іоана Теодоровича.

“Третього травня 1971 р. Перший Предстоятель нашої Церкви США, Блаженніший Іоан, Архієпископ Філадельфійський Митрополит Української Православної Церкви Північної та Південної Америки, упокоївся у Господі.

… Митрополит Іоан (Іоан Теодорович) народився 6 жовтня 1887 року в місті Крупець, Україна. Тут його батько служив священником і інші його предки також служили церкві. Тут, у цій громаді, він розпочав навчання, а пізніше вступив до семінарійної підготовчої школи в місті Клевань. Після закінчення, тут він вступив до Житомирської Духовної Семінарії, яку закінчив із високою відзнакою. Після закінчення навчального закладу продовжив навчання та отримав сертифікат вчителя, яким користувався, викладаючи протягом п’яти років у школах Дубенського та Острозького районів. Саме в цей час він одружився. Він був висвячений на диякона в 1914 році, а на священика - 10 травня 1915 року. Це відбувалось під час Першої Світової Війни і, що трагічно, дружина отця Іоана раптово померла в серпні 1915 року. Він служив капеланом, а пізніше отець Іоан був призначений на парафію в Мітинцях, Старокостантинівського району. За деякий час, під час одного з соборів він став одним із трьох кандидатів, яких обрали Єпископами Української Автокефальної Православної Церкви. І так, 26 жовтня 1921 р. він був вичвячений на Єпископа Митрополитом Всієї України Василем Липківським та Архієпископом Несторем Шарайським. В цей час він став Єпископом Подільської єпархії.

… Українська Православна Церква в США почала свою діяльність у 1915 році, коли православне українсько- американське населення досягло досить значної кількості як самобутня етнічна група і повинні мати власну юрисдикцію. Зрештою, у 1918 році громада шукала і отримала духовний захист під омофором єпископа Германоса (Шехаді) Сирійської Православної Церкви. Єпископ Германос надавав необхідні настанови для нової юрисдикції, поки потреба у власному єпископі не стала очевидною для всіх. Юрисдикція вимагала призначити когось з Автокефальної Церкви. Через свої вийняткові організаторські та адміністративні здібності, єпископ Іоан був зведений в сан Архієпископа і був призначений Всеукраїнським Церковним Собором до Архіпастерських обов’язків в США. Архієпископ Іоан прибув до Сполучених Штатів в 1924 році і негайно скликав Собор, який офіційно б закріпив створення Архієпархії як Американсько-Української Православної Церкви США. Цей Собор обрав Архієпископа Іоана першим Предстоятелем. Слідом за Собором, під керівництвом Архієпископа Іоану, життя Американсько-Української Православної Церкви США справді почало розквітати.

… Важливою подією, яка трапилась у житті УПЦ США, було об'єднання двох Українських Православних Церков: усі парафії Американсько-Української Православної Церкви США під Архієпископом Іоаном і більшість парафій Української Православної Церкви в Америці об’єдналися підписанням Акту про Об’єднання. Це було великою радістю.

… Це була велика трагедія, яка вразила життя нашої Церкви в травні 1971 року з упокоєнням Блаженнішого Митрополита Іоана Теодоровича, нашого Первоієрарха з 1924 по 1971 рік - 47 років любові та близькості до дітей Церкви.” - зі статті Митрополита Антонія “50-та річниця упокоєння Митрополита Іоана, Роздуми Митрополита Антонія - БЮЛЕТЕНЬ Української Православної Ліги”.

Того ж дня, чимала кількість людей були на цвинтарі, де разом зі священослужителями відправляли заупокійні панахиди над могилами своїх близьких. Сонячна погода у цьому усім посприяла.

Наступного дня, в Фомину неділю, у другий день паломництва, Митрополит Антоній зранку очолив святкову Архієрейську Літургію. Йому співслужили настоятель Церкви-Пам’ятника Св. Андрія протоієрей Юрій Сівко; протоієрей Володимир Музичка - настоятель Української Православної Катедри Св. Володимира в Нью Йорку, НЙ; протоієрей Тодор Мазур - настоятель Української Православної Катедри Св. Трійці в Нью Йорку, НЙ; о. Василь Пасакас - настоятель Української Православної Парафії Різдва Пресвятої Богородиці у Саут Плейнфілд, Н. Дж; о. Святослав Готь - настоятель Української Православної Парафії   Вознесіння Господнього в Мейплвуд, Н. Дж; диякон Мирослав Микитюк, диякон Микола Зомчак та диякон Ігор Процак. Хор Свято-Андріївської Церкви-Пам’ятника, під керівництвом диригента Михайла Андреця, доповнив своїм співом Архієрейську Літургію.

У своїй проповіді, Митрополит Антоній говорив про віру. Він підкреслив, що в особі Апостола Фоми, Господь зцілив невірство в усіх нас. Саме тому, ми маємо велику відповідальність зберігати віру в Господа нашого Ісуса Христа, без котрої немає спасіння, зазначив владика.

Після літургії, Митрополит Антоній разом з усіма священослужителями та усіма парафіянами та паломниками вийшли із храму, щоб відслужити заупокійну панахиду за всіма від віку спочилими, стоячи перед духовним символом молитви міліонів українців в Діаспорі – Українською Православною Церквою-Пам'ятником Святого Андрія Первозванного – першим пам'ятним знаком в США, який присвячений пам'яті жертв Штучноствореного Геноцидного Голодомору в Україні. Зокрема, під час панахиди згадали усіх спочилих Православних Патріархів, Митрополитів, Архієпископів та Єпископів, усіх похованих на Свято-Андріївському Цвинтарі, усіх хто віддали свої життя за волю та незалежність Сполучених Штатів Америки та України, усіх хто загинули внаслідок Голодомору та Чорнобильської катастрофи. Після панахиди усі традиційно заспівали “Христос Воскрес”.

Хоча паломники й не мали змоги відвідувати усі будівлі Духовного осередку через пандемію цього року, такі як Український Культурний Центр, Семінарію Святої Софії, Мавзолей Святого Воскресіння чи будинок Консисторії, усі раділи тому що мали змогу цього року прийти та помолитись над могилами своїх близьких. Адже минулого року, через карантинні обмеження, такої можливості вони не мали.

Annual St. Thomas Sunday Pilgrimage

Text by Deacon Mykola Zomchak

Photos by Subdeacon Yaroslav Bilohan

(61 images)

Share This:

< PreviousNext >
You might also like:

Strategic Plan

Prayer Books
Prayer Books
Calendar 2024
Calendar 2024
Prayer Book
Prayer Book


Recent Galleries

Mailing Address
Ukrainian Orthodox Church of the USA
P.O. Box 495
South Bound Brook, NJ 08880

Ukrainian Orthodox Church of the USA
Metropolia Center
135 Davidson Avenue
Somerset, NJ 08873