Хто є моїм ближнім?

Безмежна любов Господа Нашого Ісуса Христа до людини, створеної по образу і подобі Божому, виявлена у кожному слові написаному у Святій Євангелії. Тому, що євангельська благовість є невичерпним джерелом милосердя до кожного з нас, хто взиває Ім'я Господнє , і приймає Святу Євангелію за дороговказ єдиний правильний і істинний орієнтир у свому житті.

Вчення Євангелії Господньої засноване на любові Творця до всіх людей, і самих нас, один до одного. Найбільш яскравим прикладом любові до ближнього є притча "Про милосердного самарянина".

Ісус Христос, відповідаючи на питання одного єврея, законника, який бажаючи виправдати себе, запитав: "Хто є моїм ближнім?" Господь приводить приклад притчою, в якій сам законник і дав відповідь. Тоді Господь сказав йому: "Іди і ти роби так само".

Простий і повчальний приклад, який навів Господь у цій притчі є про чоловіка, що ішов дорогою з Єрусалима в Єрихон, і потрапив до рук розбійників, які пограбували і побили його, залишивши ледь живим. Випадково тією дорогою ішов священик, побачивши пройшов мимо. Так само і левит, підійшов, поглянув і пішов далі. Потім тією дорогою їхав самарянин, який побачив побитого єврея зглянувся над ним. Милосердя самарянина виявилось не тільки словом, а в повноті доброго вчинку. Він перев'язав йому рани, полив їх оливою і вином, посадив на свого осла і привіз його до готелю, де і там піклувався про нього. Навіть на другий день, від'їжджаючи, виявив турботу і дав два динари власнику готелю і сказав: "Подбай про нього, і якщо витратиш більше цього, то я, коли повернусь віддам тобі".

Звичайний простий приклад, сказаний Господом, послужив тоді для законника відповіддю, є і сьогодні прикладом милосердя і любові до своїх ближніх.

Доволі часто Ісус Христос, говорячи про приклад любові, приводить в приклад самарян. У тому часі, юдеї не хотіли знатися з самарянинами, навіть не сідали з ними за один стіл і намагалися уникати розмов з ними.

Хоч варто згадати у прикладі десятьох прокажених, Господь говорить, що лише один очистившись повернувся, подякував, і той один - самарянин. У прикладі з самарянкою, Господь простій жінці відкриває те, що "Бог є дух". І гряде час, коли ні на горі Гаразин, ні у Єрусалимі, не будуть поклонятися, а лише у Дусі і Істині.

Старозавітна історія про розділ на північне Ізраїльське царство, і південне Юдейське, є ні чим іншим як те, що кожний гріховний вчинок має свої наслідки і може допомогти лише глибоке покаяння.

Як наслідок гріха, який вчинив цар Соломон, і було поділення царства, але задля пам'яті вірності царя Давида, залишено два коліна- Веніамінове і Юдине, насліднику помазанця. Від того часу, царство і було розділене на два народи, юдеїв і самарян. Варто зазначити і про те, що з часом кожний з них був завойований.

Тому притча, "Про Милосердного самарянина", хоч і зрозуміла у простоті прямого і ясного змісту, любові до своїх ближніх, має ще, як вчать святі отці, інший глибокий і таємничий зміст.

Чоловік, який іде з Єрусалиму в Єрихон, є ніхто інший, як праотець Адам, а у його особі і все людство. Позбувшись райського блаженства був вигнаний з раю через вчинений гріх. Розбійники- це сили пекельні, які не в силі боротись з Творцем, тому зводять людину, штовхаючи її на путь гріха. Рани- це тяготіння до гріха, що роблять нас слабкими. Священик і левит-це закон, даний через Мойсея, і священство у особі Араона, які самі по собі не могли спасти людини. Милосердний самарянин - це Сам Господь наш Ісус Христос, хто доповнив і виконав Закон і благодать. Готель - Церква Божа, де є таїнства, необхідні для нашого лікування. У особі господаря готелю- пастирі і вчителі, яким Господь доручив паству. Ранковий виїзд самарянина - це з'явлення Ісуса Христа після Воскресіння і Вознесіння, а два динари, дані господарю готелю, це Божественне Откровення, яке зберігається через Писання і Святе Передання. І нарешті, обіцянка самарянина на зворотньому шляху, завітати знову для остаточного розрахунку - це вказівка про друге пришестя Ісуса Христа.

Духовний і глибокий зміст притч, написаний у Євангелії несе у собі лікуючу силу "вина і олії" для кожного з нас. Щоденні турботи і дороги життєві "з Єрусалиму у Єрихон" є нічим іншим, як шлях, на якому нас можуть спіткати різні труднощі. Можна потрапити до рук розбійників того духовного упаду, тяготи гріхів, які наче "рани" позбавлять і відбирають духовні сили, роблячи нас слабкими.

Милосердний і Вічний Бог подаючи допомогу у вигляді самарянина покаже дорогу і допоможе дійти до місця благодаті і спокою - Церкви. У якій є все, що необхідне для спасіння душі - Таїнства. Віра щира і проста де немає ніяких умовностей. І Сам Господь, який не ділить на євреїв чи самарян, Той, Хто своєю Святою кров'ю викупив всіх нас від гріха, кличучи до Царства Божого через Божественне Откровення. Кому ми складаємо подяку і поклоніння у наших молитвах. Амінь.