Ukrainian-American Community of NY Metropolitan Area Remembers Victims of Genocidal Famine in Ukraine of 1932-1933
Holodomor Victims Remembered


Ukrainian-American Community of NY Metropolitan Area Remembers Victims of Genocidal Famine in Ukraine of 1932-1933

As millions of Ukrainians throughout the world marked the 80th Anniversary of Ukraine’s Genocidal Famine of 1932-1933, the walls of the 19th century St. Patrick Cathedral in New York, NY welcomed and were filled with about 5000 people and solemn chanting of a Memorial service, honoring the memory of about 10 million people, the victims of the artificially created Genocide-Famine in Ukraine. 

On Saturday, November 23, 2013 at 1:00PM, the Ukrainian community, under the leadership of the Ukrainian Congress Committee of America (UCCA) held its now annual requiem service to commemorate the 80th Anniversary of Ukraine’s Genocide of 1932-1933, known in Ukrainian as the Holodomor. The clergy and hierarchs of the Ukrainian Orthodox and Catholic Churches (His Eminence Metropolitan Antony of the Eastern Eparchy and Prime Hierarch of the Ukrainian Orthodox Church of the USA; His Grace Bishop Paul Chomnytsky of Ukrainian Catholic Eparchy of Stamford, CT and His Grace Bishop Daniel of the Western Eparchy of the Ukrainian Orthodox Church of the USA) led this year’s Memorial Pahankhyda for the repose of the souls of the millions of innocent victims of the Ukrainian Genocide of 1932-1933. 

His Eminence Metropolitan Antony, the Prime Hierarch of the Ukrainian Orthodox Church of the USA, who opened the program this year, called the thousands gathered to join in prayer for those who perished in the inhuman genocide – many of them who never had a grave or a proper burial and because entire families perished – had on one else to pray for them but those gathered in the Cathedral 80 years later. In his address the Metropolitan stated: “Once again we have come to the annual commemoration of the victims of one of, if not the worst, acts of genocide ever committed against mankind – the purposefully created and perpetrated 1932-33 artificial and genocidal famine in Ukraine, masterminded by Josef Stalin himself and managed by those who devoted their lives to him and carried out every command – regardless of what the consequences were for not only the seven to ten million Ukrainian men, women and children who succumbed to the famine, but also for the countless thousands or even more millions of Ukrainians and others who dared to challenge the “plan” of the day – all throughout the Stalin era.  The famine was a part of the master plan to destroy the mind (intelligentsia), the soul (the church and her clergy) and the spirit (farmers and villagers, who embodied the national culture and ancient traditions) of the Ukrainian nation.

We call to mind those who were too long forgotten – many of them relatives, neighbors, co-workers and friends of a significant number of people still alive today.  In spite of the fact that the government of the former Soviet Union and those of other nations in the world deliberately attempted – and in some cases still do today – to eradicate the memory of this horrific disaster from historical annals – we again make the promise that we will NEVER forget.  We will NOT allow their martyrdom to go without meaning.  We WILL remind the world’s political leaders that they no longer have unlimited and unquestioned power to destroy life.  We WILL remind mankind of the sanctity of life and the God-given rights of every individual human being.  We call to mind the words of Edmund Burke:  “Those who don’t know (or ignore – George Santayana) history are destined (condemned) to repeat it.”

Our deceased brothers and sisters did NOT perish in vain.  Today they are commemorated also throughout Ukraine, regardless of the attempts of some powerful political figures to prevent it.  Although stifled, the memory of those victims and the memory of the famine itself festered beneath the surface consciousness of the people of Ukraine and maintained, regardless of all efforts of the 74 years of a godless regime, maintained a self-identity, which led to the independence of the nation – an independence achieved without the shedding of blood.  The endurance of the horror of the famine – and other almost incredible conditions of life through most of the 20th century preserved – albeit deeply within the conscience and social fabric of the nation – that self-identity, which serves as the foundation for nation building in Ukraine today and tomorrow into what will certainly be one of the most important, productive and freedom loving nations of the world.

We pray to God this day – to the Helper of the helpless, the Hope of the hopeless, the Savior of the storm-tossed, the Haven of the voyager, the Healer of the sick.  We stand before Him in humility and beseech His eternal blessings upon us and that He will grant eternal rest where the Light of His Countenance shines upon those we remember.  May their souls rest in eternal happiness and their memory be eternal in God’s Heavenly Kingdom.

As your spiritual fathers, we call you all to personal prayer and actions, which will serve to remember our brothers and sisters.  Fast for an entire day to reach – in a minimal way – a better comprehension of what they endured for months, each day suffering more until the end finally came.  During these holy days prior to the great feast of the Nativity of our Lord – Philip’s Fast – set aside a sum of your riches daily – and make a Nativity gift to the establishment of national memorials – or – to your local food bank to aid those in your own communities who know none of the riches you enjoy on a daily basis.  If our memory of those who perished in the famine does not result in a willingness to act some way in their name, it will mean little to us.

As always, we pray for you, we pray for our Ukrainian Nation, which still endures an extremely difficult path to true democracy and we ask for your prayers for us.  May the Grace of our Lord and Savior Jesus Christ, the Love of God the Father and the Fellowship of the Holy Spirit be with you all.”

Following the requiem service, representatives from the United States government were offered an opportunity to deliver remarks.  Among the speakers was Mrs. Tamara Gallo Olexy, president of the Ukrainian Congress Committee of America, which along with the National Holodomor Committee and the Churches organizes the event each year.  She introduced Senator Charles Shumer who represents the state of New York in the US Senate.  The Senator is a regular participant in this commemoration for at least the last ten years and always makes an emotional and stirring condemnation of the genocide and those responsible for it, but calls not only Ukrainians but people of all ethnic backgrounds to join in remembering the victims and aiding in stopping the acts of genocide that still occur in other countries around the world today. At the conclusion of his remarks, the Senator paid special tribute to the survivors of Ukrainian Famine , who were present at the Memorial service, among which were parishioners of Holy Trinity Ukrainian Orthodox Cathedral in NY City - Alexander and Nadia Savaryn and Tamara Sidorak, - they were the ones that approached a specially prepared table before the sacred area of the cathedral to place candles and Ukrainian children followed with blades of wheat, candles, wreaths and flowers to place at the table – all in memory of the victims of the Holodomor.

Ambassador of Ukraine to the USA, His Excellence Alexander Motsyk spoke about the horror of the genocidal Holodomor and invited everyone in attendance to participate in the groundbreaking ceremony of the National Holodomor Memorial in Washington, DC on December 4, 2013. This will be an enormous event for Ukrainian people everywhere and millions of people will view the memorial annually because it is located in a very prominent place near Union Station and the US Capitol building where Congress is seated.

A letter from the White House was read by one of the US representatives to the United Nations and Bishop Paul of Ukrainian Catholic Eparchy of Stamford, CT closed the commemoration expressing gratitude to all the hierarchs and clergy, to the speakers, and to all present in the Cathedral and finally to His Excellency Cardinal Dolan who, along with his predecessors for nearly two decades invited the Ukrainian-American community to conduct the commemoration in the Cathedral. 

The Dumka Choir, under the direction of maestro Vasyl Hrechynsky chanted solemn responses to a Memorial Panakhyda for the Famine victims.  The Memorial event concluded with the singing of “Bozhe Velykyj”.


Українська Православна Церква США
Відділ Зовнішніх Відносин Консисторії
Пресове повідомлення

Українсько-Американська Громада Нью-Йорку Вшанувала Пам’ять
Жертв Геноцидного Голодомору в Україні у 1932-1933 рр.

В той самий час, коли мільйони українців по цілому світі відзнчали 80-ту Річницю Геноцидного Голодомору в Україні у 1932-1933 рр., у стінах збудованого у 19-му столітті Катедрального Собору Св. Патрика, на соборну Панахиду зібралося біля 5-ти тисяч людей, щоб вшанувати пам’ять майже 10-ти мільйонів людей - жертв штучно створеного Геноциду-Голодомору в Україні.

В суботу, 23 листопада, в 1:00 після обіду, українська громада під керівництвом Українського Конгресового Комітету Америки (УККА) взяла участь у, тепер уже щорічній, поминальному богослужінні, щоб згадати 80-ту Річницю Геноциду в Україні у 1932-1933 рр., також знаного в Україні як Голодомор. Духовенство та ієрархи Української Православної та Греко-Католицької Церков (Його Високопреосвященство Антоній –Митрополит Східньої Єпархії та Первоієрарх Української Православної Церкви США; Його Преосвященство Павло Хомницький – Владика Стемфордський, Української Греко-Католицької Церкви та Його Преосвященство Даниїл – Єпископ Західньої Єпархії Української Православної Церкви США) очолили цьогорічну Заупокійну Панахиду.
Первоієрарх Української Православної Церкви США, Його Високопреосвященство Митрополит Антоній, розпочинаючи цьогорічне богослужіння, закликав вірних, які зібралися разом на молитву, згадати тих, що загинули у наслідок геноциду, тому що, багато з них ніколи не мали могили чи відповідного чину похорону. А через те, що люди помирали цілими сім’ями, у них не залишилося нікого, хто б згадав про них у молитві - нікого крім тих, хто тепер, вісімдесять років пізніше, зібралися в Катедральному Соборі. У своєму зверненні Митрополит сказав: 
“В черговий раз, ми наближаємося до щорічного вшанування пам’яті жетрв одного з найжахливіших, якщо не найжахливішого в історії людства, акту Геноциду. З ціллю зпланований та скоєний в 1932-1933 рр. штучний та геноцидний голод в Україні був геніальним планом Йосипа Сталіна та втілений в дію тими, хто присвятив своє життя йому, присягаючись виконати будь-який наказ, незважаючи на наслідки: 7-10 міліонів Українських чоловіків, жінок та дітей, що загинули від голоду, а також тисячі, а то й міліони українців та інших людей, що насмілилися протистояти “плану” дня – на протязі цілої Сталінської ери. Голодомор був частиною геніального плану, щоб знищити розум (інтелігенцію), душу (Церкву та її духовенство) та дух (сільське господарство та села, що уособлювали в собі національність, культуру та традиції) Української нації.
Ми згадуємо тих, хто на протязі довгого періоду часу були забуті – багато з них були родичами, сусідами, колегами по роботі та друзями численних людей, які дожили до сьогоднішнього дня. Не зважаючи на факт, що уряд тогочасного Радянського Союзу та дехто з інших націй світу навмисно старалися – в деяких випадках і до сьогодні стараються – викорінити пам’ять цієї жахливої трагедії з історичних архівів – але ми ще раз обіцяємо, що ми  НІКОЛИ не забудемо. Ми ніколи НЕ дозволимо, щоб їхнє мучеництво пропало безслідно. Ми БУДЕМО продовжувати нагадувати світовим лідерам те, що вони не мають необмеженої та незаперечної влади нищити людські життя. Ми БУДЕМО нагадувати людству про святість життя та Богом-дані права кожної людини. Згадаймо слова Едмунда Бурка: “Ті, що не знають (або ігнорують – Ґеорґі Сантаяна) історію є приреченими повторювати її.”
Наші спочилі брати і сестри НЕ загинули даремно. Про них сьогодні згадують по цілій Україні, не зважаючи на спроби деяких політичних осіб запобігти цьому. Хоча придушена, але все ж таки збереглась, під кровоточивою поверхнею совісті, в Українського народу пам’ять про жертв та Голодомор. Україна, не зважаючи на 74 роки безбожного режиму, зберегла свою ідентичність, яка пізніше привела до незалежності цілої нації – незалежності здобутої без пролиття крові. Страхіття Голодомору та інші жахливі умови життя на протязі усього 20-го століття глибоко закарбувалися у свідомості нації. Само-ідентичність, що є основою для нації, розбудовує Україну сьогодні та завтра роблячи її однією з нальбільш важливих, продуктивних та свободо-люблячих націй світу.
Ми сьогодні з молитвою звертаємося до Бога – до Помічника знедолених, Надію безнадійних, Спасителя для тих, хто на морі в бурі, Пристановище подорожуючих, та Цілителя хворих. Ми стоїмо перед Ним у покорі та благаємо Його зіслати Свої вічні благословення на нас, і щоб Він подав вічний спокій тим, кого ми сьогодні згадуємо там, де сяє Світло Лиця Його. Нехай їхні душі перебувають у вічному спокої і їхня пам’ять буде вічною у Царстві Божому.
Як Ваші духовні отці, ми закликаємо Вас до особистої молитви та дії, які допоможуть нам пам’ятати про наших померлих братів і сестер. Для того, щоб відчути і усвідомити через що люди пережили, постарайтеся принаймі один день прожити без їжі. Тоді ви будете мати кращу уяву про те, через що люди проходили протягом місяців, з кожним днем страждаючи все більше і більше, і так аж то останнього зітхання. Під час цих святкових днів, напередодні Різдва Господа нашого Ісуса Христа, у час Різдвяного Посту (Пилипівки) відкладіть певну суму грошей та зробіть різдвяний подарунок віддавши ці кошти на заснування національних пам’ятників, або до ваших місцевих притулків для бездомних, де люди не можуть мати усіх тих достатків, які ви маєте кожного дня. Якщо наша згадка про тих, хто загинув у Голодоморі не проявиться в бажанні зробити щось в їхнє ім’я, тоді воно означає те, що ми є байдужими до того, що сталося.
Як завжди, ми молимось за Вас, ми молимось за нашу Українську націю, яка ще і досі іде важкою стежиною до правдивої демократії. Ми просимо ваших молитов за нас також. Нехай Благодать Господа Нашого Ісуса Христа, Любов Бога Отця та Причастя Святого Духа буде з усіма Вами."

Після закінчення Панахиди, представникам уряду Сполучених Штатів Америки була надана можливість звернутися з промовою. Серед них була Тамара Oлeксій, президент Українського Конгресового Комітету Америки (УККА), який разом з Національним Комітетом Голодомору та Церквами щорічно організовують соборну Панахиду. Після своєї промови п. Тамара запросила до мікрофону сенатора Чарльза Шумера, який представляє штат Нью-Йорк в Сенаті Сполучених Штатів. Сенатор, як постійний учасник, принаймі на протязі останніх десяти років, в черговий раз засудив геноцид і винуватців цього жахливого акту. Він закликав не тільки українців, але також людей інших етнічностей, приєднатися до вшанування пам’яті жертв та допомогти у припиненні актів геноциду, які і досі час від часу проявляються по цілому світі. На закінчення, сенатор звернув особливу увагу на тих, хто пережив Голодомор, тих хто були присутні на Панахиді. Серед них були парафіяни Катедри Св. Тройці Української Православної Церкви США в Нью Йорку – Олександр та Надія Саварин і Тамара Сидорак. Вони були одними з тих, хто підійшли до спеціально-підготовленого перед сходинками до вівтаря столика, щоб поставити запалені свічки в пам’ять жертв Голодомору, а за ними слідували українські діти з колосками пшениці, свічками та букетами квітів.
Посол України до США, Його Екселенція Олександр Моцик говорив про жах геноцидного Голодомору та закликав усіх присутніх взяти участь у церемонії початку будівництва Меморіалу Голодомору у столиці США, місті Вашингтон 4 грудня 2013 року. Це буде велика подія для усього Українського народу і всі зможуть бачити цей пам’ятник, тому що, він буде на видному місці біля Станції Union та Будинку Конгресу США.
Після того, як лист від Білого Дому був зачитаний одним з представників Сполучених Штатів до Об’єднаних Націй, Владика Павло Української Греко-Католицької Єпархії Стемфорду, КТ закінчив цьогорічне відзначення пам’яті жертв Голодомору висловлюючи слова подяки всім владикам та духовенству, високошановним промовцям та людям, що зібралися до Катедри, а особливо Його Екселенції Кардиналу Долану та його попередникам за те, що майже біля двох десятків років вони відкривають двері своєї Катедри для того, щоб Українсько-Американська громада мала де відслужити Панахиду та згадати жертв Голодомору.
Під керівництвом маестро Василя Гречинського хор Думка молитовно вів усіх у соборній Панахиді за жертв Голодомору. Заупокійне богослужіння закінчилося співом “Боже Великий” також у виконанні хору.

Holodomor Victims Remembered

Holodomor Victims Remembered - 11/23/2013

(26 images)

Share This:

< PreviousNext >
You might also like:

Strategic Plan

Prayer Books
Prayer Books
Calendar 2024
Calendar 2024
Prayer Book
Prayer Book


Recent Galleries

Mailing Address
Ukrainian Orthodox Church of the USA
P.O. Box 495
South Bound Brook, NJ 08880

Ukrainian Orthodox Church of the USA
Metropolia Center
135 Davidson Avenue
Somerset, NJ 08873