UKRAINIAN ORTHODOX CHURCH OF THE USA
CONSISTORY OFICE OF PUBLIC RELATIONS
PRESS RELEASE

15-річчя парафії Святого Андрія Первозванного в Атланті

«Біжать до церковці стежки і дороги,
Де божії дзвони гудуть,
До нашого Бога єдина дорога,
Народи, як води пливуть...»

Саме такі рядки з пісні спадають на гадку  про той недільний червневий ранок, коли і справді віряни спішили на особливе Богослужіння. Того дня в Українській Православній Церкві Андрія Первозванного в Атланті, де настоятелем є о. Богдан Марушак, з нагоди 15-річчя парафії, зустрічали Митрополита Антонія.

До такого свята готувалися всім миром і, забігаючи наперед, воно вдалося на славу. І, навіть зі збігом деякого часу, залишається в пам’яті світлим, змістовним, благословенним.

А все почалося з теплої хлібо-сільної зустрічі в притворі церкви парафіян, прихожан та гостей з Владикою. Йому були адресовані поетичні рядки про найбільшу цінність християнина – віру і церкву, які сама складала і натхненно прочитала  парафіянка церкви - Ольга Хенсон.

А потім було обрядове урочисте архиєрейське облачення в освячені ризи Його Високопреосвященства – Митрополита  Антонія, супроводжене молитвами та  професійним хоровим співом під керівництвом парафіянки Олени Юркевич. Ми також стали свідками чину висвячення в іподиякони Василя Юркевича.

На одному диханні минула святкова Літургія.  З уст Архиєрея було сказане змістовно -повчальне влучне слово проповіді, промовлене Євангельське вчення неділі Самарянки,  багато людей приступило до Святого Причастя.

Насамкінець, о. Богдан разом з Владикою вручили грамоти - подяки прафіянам за вклад у розбудову церкви, яка святкує 15-річчя та разом зі всіма стали до спільної світлини на тлі іконостасу.

А після Служби всі були запрошеними у відновлену силами вірян парафіяльну світлицю, де сестринство під мудрим керівництвом Руслани Мокринської, приймало смачним обідом.

Перед трапезою з короткою оповіддю про церковне життя православних українців Атланти виступив Президент церкви – Віталій Пензеник.
А наймолодші парафіяни –діти, привітали дорогого гостя віршами, Галина Протас прославила Богородицю поезією, а родина Юркевич – піснею.

Благословенні неділею Самарянки, кожен цього дня - і малий, і дорослий - був  натхненний почуттями робити щось ще більше для своєї церкви на славу Божу, як добрий самарянин.