Покрова Пресвятої Богородиці

 Побожні християни з сердечною любов’ю величають Пресвяту Діву й Богородицю Марію, Небесну Царицю, Володарку Божої ласки й заступницю всіх християн.

Вшановує Пресвяту Діву Марію й український народ. З того часу, як наш люд став навколішки перед Ісусом Христом, по всій нашій землі гомонить пісня слави й любові також і на честь Христової Матері Марії. Величаючи її, наш народ благає в неї опіки й заступництва в різних потребах цього земного життя. Ми так сердечно вшановуємо Пресвяту Богородицю, бо це зробив насамперед сам Бог. Ще світу не було, а вже Предвічний Господь вибрав Пресвяту Діву Марію на Матір Спасителя. Створив її чистою, обдарував надзвичайними ласками та підвищивши понад усіх людей і ангелів, щоб Вона була першою після Бога. А що Господь від віків постановив, те в свій час сповнилося. Коли ж Бог так прославив Марію, чи не повинні й люди йти за Його почином і прикладом? Коли Пресвята Марія є для Бога наймилішою дочкою, для Божого сина найдорожчою Матір’ю, а для Святого Духа найкращою Святинею, чи ж не повинні й люди величати Пресвяту Діву та прославляти Її щирим серцем як першу після Бога?

Марія гідна найвищої прослави в Бозі, бо Вона — найсвятіша з усіх людей . Життя Марії — це сама святість, любов до Бога і всіх людей. Коли Мати Божа — найсвятіша з усіх людей і достойніша навіть від небесних Херувимів і Серафимів, то чи не повинні ми цю найдостойнішу особу любити і прославляти?

Необхідно пам’ятати, що Пресвята Діва Марія не лише породила нам Христа, йшла з ним на Голгофту, а й досі молиться за нас, просячи в свого Сина Ісуса потрібні нам ласки та охороняючи від лиха. Про це український народ співає так: “Ти за всіх молишся, Предобра... Ти грішників з тяжкої муки через свої руки спасаєш, не дай пропасти!” Свято Покрови Пресвятої Богородиці є славним засвідченням цієї безперервної доброчинності. Св. Церква установила його, щоб пригадувати і виявляти нам небесну поміч Божої Матері у скрутну для нас хвилину.

Коли 903 року Божого на Царгород напало вороже військо, греки в сердечному благанні звернулися до Пресвятої Богородиці за порятунком. Божа Мати вислухала гарячі молитви стривоженого народу і видимим способом подала їм свою опіку. У Влахернській церкві над Чорним морем з’явилася Божа Мати під час Литії в оточенні св. ангелів, пророків і апостолів та серед молитви розпростерла над благаючими її помочі людьми свій рантух-шаль на знак, що бере народ під свою опіку і охоронить його від нещастя. Побачили ту чудесну з’яву св. Андрій Юродивий та його учень Епіфаній, які молилися за охорону міста від ворожого нападу. Коли Божі слуги розповіли про це присутнім у церкві людям, вони з надією на опіку Божої Матері та повні радості розійшлися додому. Незабаром після тієї з’яви грецьке військо перемогло і прогнало наїзників. На пам’ятку про цю подію Царгородський патріарх установив свято Покрови Пресвятої Богородиці Марії, яке й ми перейняли від греків і досі святкуємо його.

Русь-Україна в особі Пресвятої Богородиці мала не раз ласкаву заступницю, про що й досі збереглися різні оповідання. Одне з них пов’язане з обороною міста Теребовлі. Діялося це 1672 року. На українське місто, де був сильний мурований замок, напали турки і хотіли здобути його. Коли ж наші вояки відбили всі ворожі наступи, турки підклали міни під мури міста, щоб висадити їх у повітря, здобути місто та прокласти собі шлях у глиб краю. Мешканці Теребовлі зійшлися до замкової церкви, де провели цілу ніч перед чудотворною іконою Божої Матері в молитві, благаючи охорони від смерті й неволі. Марія вислухала сердечне прохання нашого народу, бо коли вранці вибухнули міни, вони не розвалили мури міста, а підірвали турків. Це зчинило такий переполох, що вороги поспішно відступили від Теребовлі.

Львівський єпископ Шумлянський, довідавшись про це чудо, переніс чудотворну ікону Божої Матері з Теребовлі до Львова і помістив її на вівтарі в катедральному храмі св. Юрія. В день свята Покрови Пресвятої Богородиці у церкві св. Юрія відбувався відпуст. Тисячі людей поспішили до чудотворної ікони Пресвятої Діви Марії, щоб віддати Їй честь, скласти подяку за одержані ласки та просити опіки в Божої Матері на майбутнє.

На українській землі понад 150 місцевостей мали чудотворні ікони Божої Матері. Серед них Почаїв, Гошів, Зарваниця, Крехів, Самбір. Туди наш народ йшов з любов’ю й молитвою до Пресвятої Богородиці, щоб поклонитися Їй або випросити собі якусь ласку. І Божа Мати рятувала своїх дітей як наймилосердніша Мати й Заступниця перед Богом. І нас, українців, й інші нації.

Тож робім завжди так, як Бог і люди. Коли Господь так полюбив і прославив Пресвяту Діву Марію, то й ми веселімо Її серце своєю сердечною любов’ю й прославою. Якщо люди щиро величають Пресвяту Богородицю та просять у Неї всякої помочі та опіки, то й ми звертаймось до Неї у своїх власних, родинних, національних, загально-церковних і вселюдських потребах та кожного дня молитвою благаймо в Небесної Матері ласки для дочасного й вічного щастя.

о. Роман Яцків