ВІДЗНАЧЕНЯ ПАМ'ЯТІ ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ

10 березня 2013 року на відзначення Шевченківських днів на теренах західної частини штату Нью-Йорк зібралися святковому залі Свято-Троїцької Української Православної церкви м.Чіктоваги українці всіх конфесій, щоб вшанувати пам'ять Тараса Григоровича Шевченка. Цього року проведення святкової академії на честь великого Кобзаря співпало з днем його смерті — 152 роки тому 10 березня 1861 року пішов з життя в молодому віці геніальний поет, патріот, непересічна людина — Тарас Григорович Шевченко.

Перед початком академії була відслужена соборна панахида за рабом Божим Тарасом, яку очолив настоятель Свято-Троїцького храму отець Юрій Касьянов в співслужінні священиків інших конфесій. Відбулася святкова програма з участю дітей та вчителів Рідної школи Українознавства м.Бафало, чудової групи танцюристів, аматорів та доповідачів які представляли різні теми промов на Шевченківські поетичні образи та життя великого генія українського народу. В кінці програми один з головних організаторів Шевченківських днів пан Іван Рішко подякував всім учасникам персонально за участь та підтримку в проведенні чудового свята, яке єднає всіх нас небайдужих до долі нашої багатостраждальної неньки України і виразив надію, що в наступному році в цій самій залі ми знову зберемось, щоб відзначати 200 річницю з дня народження нашого Тараса Шевченка. Зі співом гімну «Ще не вмерла Україна» закінчилося святкування.

Сьогодні згадуючи великого Кобзаря, ми, як християни, маємо принести щиру молитву за цю талановиту людину, за достойного сина великого Українського народу - «Все од Бога, од Бога все...».Шевченко — наш великий всеукраїнський поет! Духовна спадщина поета мала і нині велику консолідуючу силу, позитивно впливає на формування соборності української нації. Можна з упевненістю стверджувати, що печать Шевченкового духу лежала і лежить на всіх ділах і діях, на всіх сторонах суспільного і культурногорозвитку українського народу. Кожен народ у світі має саме свій національний зв’язок з Богом. Тарасова віра в Бога проста, ясна, сильна і чесна, якою вона і була сотні років у хліборобів-українців:

Молітесь Богові одному,
Молітесь правді на землі,
А більше на землі нікому
Не поклонітесь.
(“Неофіти”)