Матфія 6:22-33
22 Око то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле.
23 А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, то яка ж то велика та темрява!
24 Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні.
25 Через те вам кажу: Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?
26 Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?
27 Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного?
28 І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, не працюють, ані не прядуть.
29 А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них.
30 І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!
31 Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось?
32 Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.
33 Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться.
“Шукайте ж найперш Царства Божого
й правди Його, а все це вам додасться»
(Мт. 6:33)
Епіцентром сьогоднішньої Євангелії є людська проникливість базована на розум. Євангелія починається словами: “Око то світильник для тіла”. Тут не йдеться про наше фізичне око, а про духовне око, яке називається “ноус” (з грецької мови) або мудрість душі. Іоан Дамаскин говорить, що “ноус” не є предмет який існує окремо від душі, тому що є найсвітла/чистіша частина душі. Ця свята мудрість народжує важливий елемент людського існування, а саме відповідальність. Іншими словами відповідальність є результат здорової душі. Що це означає?
Бог як творець космологічного творіння, зробив велику різницю між людиною і рештою творіння. Бог тільки людину нагородив душею творячи радикально інше творіння. Отже тільки людина зобов’язана відповідальністю, а не тварини. В цьому отже велика різниця. Тварини обдаровані обмеженою мудрістю, яка переважно служить для існування, а людині навпаки. “Через те вам кажу: Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?” (Mт. 6:25)
Коли священик цитує своїм вірним цей цитат, потенційно може спричинити елемент зневажливості і недовір’я до тексту. Багато живуть якраз тільки для тіла і земних розкошів, то Божа альтернатива не має місця. Якщо Бог і спасіння мають для нас основне значення, тоді ми не можемо паралельно жити для інших богів, яких суспільство постійно видумує. “Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні”. (Мт. 6,24) Ми часто забуваємо, що Христос сказав: “Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих.” (Mт. 4:4)
У молитві Отче Наш, ми говоримо “хліб наш насушний дай нам сьогодні”. Ми стараємось вживати слово “насушний”, тому що не ідеться про хліб щоденний для їжі, а про хліб насушний, який забезпечує не тільки тіло але і душу. Так як під час Євхаристії, ми отримуємо тіло і кров Христа на здоров’я або існування душі і тіла.
Також під час Божественної Літургії, не випадково, під час Херувимської пісні ми чуємо спів: “Відкладімо нині всяке житейське піклування”. Це не є нове поняття у православному розумінні, тому що житейське піклування завжди перешкодило і протилежало служінню Богові.
Євангелія закінчується словами центрального існування людини: “Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось? Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться.”(Мт. 6:31-33)
Над цими словами ми можемо зупинитись, проаналізувати і діагнозувати наше душевне здоров’я даючи нам можливість використовувати відповідальність нашу до Бога, а не до тіла, тому що тіло є джерело спокус. Сьогоднішня Євангелія є есхатологічна в тому що пропагує Божу божественну досконалість “теосіс”, яка забезпечує вічне спасіння.
Отже дорогі брати і сестри в Христі, Бог нам дав таланти мудрості і любові до Бога і ближнього. Ми можемо закопати ці таланти і журитись про себе і людське або про свою душу і святе (Мт. 14:30). Отже тут мудрість і відповідальність грають спасительну роль. Я молюсь щоб Ваш вибір був джерелом любові, відданості і святості Богові.
о. прот. Володимир Штеляк
Настоятель - Українського Православного Собору Св. Андрія
Метрополітального Вашенгтону