Неділя Торжества Православ'я
Дорогі у Христі, з Божою допомогою ми прожили перший тиждень святого Великого посту. Весь Православний світ святкує Неділю Торжества Православ’я, яка одночасно являється першою неділею Великого Посту. Сьогодні Христова Церква святкує перемогу над іконоборством, тобто внесення святих ікон до Константинопольських церков було в першу неділю Великого посту.
Перш за все, кожний православний християнин повинен поставити собі запитання. Що таке є ПІСТ? Піст – це є наша весна, у якій ми повинні обновитися. Це є дуже гарний час роздумів над самим собою. Це є той час, коли наш Спаситель, показуючи свою любов, розігріває зачерствілі льодяні криги наших сердець владолюбства, пустослів’я, лінивства та безнадійності, замість того, Він дає нам духа чистоти, смиренності, терпеливості і любові.
Святкуючи Торжество Православ’я, яке починаючи від апостолів зберігається у Святій Церкві до сьогодення і буде у ній перебувати та зберігатися до кінця світу. Саме апостольський заклик, якого ми повинні дотримуватися: «пильнуйте, стійте у вірі, будьте мужні, будьте міцні» (1Кор.16,13) - закликає нас, щоб ми вірили в Правдивого Бога у Святій Трійці, щоб після цього тимчасового життя могли унаслідувати Царство Боже. Господь наш Ісус Христос, посилаючи Своїх апостолів на проповідь, сказав їм: «Хто буде вірувати і охреститься, буде спасенний; а хто не буде вірувати, буде осуджений» (Мк. 16.16).
Без істинної віри не можливо досягнути спасіння, св. ап. Павло говорить: « Без віри неможливо догодити Богові» (Євр. 11,6). З цих слів ми бачимо, що віра є найнеобхідніщою нам за все: за різні знання, мирські задоволення, які на перший погляд здавалися б для нас дуже важливими. Апостол Павло говорить, що: «усе я вважаю за втрату ради пізнання Христа Ісуса, мого Господа» (Фил.3,8). Якщо заглянути в історію Церкви Христової, то ми побачимо, які подвиги робили перші християни, подвижники, мученики, недивлячись на всі жорстокі знущання, гоніння і смерть, вони сповідували віру у Христа. Вони не відрікались від віри своїх отців, тому що тримали в собі слова Спасителя: «Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах!» (Мф. 5,11-12).
Тому зберігаймо цей великий скарб віри, як дорогоцінне наслідство наших святих апостолів, праотців, отців та вчителів Церкви Христової.
Свята Церква завжди навчає та закликає нас, своїх дітей, щоб ми благоговійно, зі страхом Божим приступали до Святих Христових Таїнств, Сповіді, Причастя, сумлінно виконували всі заповіді Церкви, дотримуватись всіх церковних свят та постів, гаряче возносили свої молитви до Господа, починаючи новий день і закінчуючи його, а також всяку добру справу з молитвою. Саме вона, Свята Церква, кличе нас, щоб ми зберігали нашу віру в Правдивого Бога від різних скверн, не правильних вчень та тлумачень, а перебували у любові та єдності з Божественною Правдою, пам’ятаючи слова св. ап. Павла: «Один Господь, одна віра» (Єф. 4,5). Саме це і є одним з наших головних завдань цього Великого Посту.
В перші віки християнства люди зміцнювалися у вірі Чесного Хреста Господнього, як зброєю спасіння. Святі ікони зображують тих, хто ще при житті прославився своєю вірою в Бога. Тому ми, святкуючи Неділю Торжества Православ’я, як згадку про перемогу православного вчення про вшанування ікон над єрессю іконоборства. Сьомий Вселенський Собор засудив єресь та затвердив вчення про шанування святих ікон. На цьому соборі було встановлено, згідно вчення святих отців, що коли ми поклоняємось святим іконам, то ми поклоняємось не матеріалу, на якому зображено лик Бога чи святих, а самому зображенню, яке ми бачимо на іконі. Тобто, поклоняючись святій іконі, ми молимось до того небесного покровителя, який зображений на ній.
Багато з нас, християн, знають про чудеса святих ікон. Особливо багато чудес проходило перед іконою Божої Матері. Ми знаємо багато ікон Пресвятої Богородиці. Одна з них – це Почаївська ікона Божої Матері. Чудотворна ікона Матері Божої в Почаєві походить із XVI століття. Ікона Матері Божої була спочатку власністю родини Гойських, що мешкала неподалік Почаєва на хуторі Вірля. Ця родина одержала ікону з Царгороду від Грецького митрополита Неофіта. Княжна Анна Гойська, зауважила, що її ікона Матері Божої видає з себе якусь дивну ясність. Це чудесне світло привело до думки Анну Гойську, що ікона мусить бути чудотворною. Вона порадила своєму братові Филипові, сліпому від народження, молитися перед тією іконою і просити Божу Матір за повернення зору. Филип послухав цю пораду і сердечно благав Пресвяту Богородицю перед її іконою за вилікування від сліпоти. Божа Мати вислухала його благання і одного разу під час молитви він прозрів. Після чого Анна Гойська передала ікону до монастирської церкви в Почаєві, тому що думала, що недостойна тримати святий образ Пресвятої Богородиці у своєму помешканні.
Прибігаймо, дорогі брати і сестри до святих ікон, де зображені наші небесні покровителі. Возхваляймо їх своєю вірою, молитвою та життям, поклоняймося душею і тілом до нашого Господа Ісуса Христа, Якому служили всі святі, співаючи: «Пречистому Твоєму образу поклоняємся, Владико, просячи прощення наших провин».
Нехай дні Великого посту будуть для нас днями очищення від гріхів. Піст і молитва, добрі справи та покаяння допоможуть нам відобразити в наших душах образ самого Господа нашого Ісуса Христа, Який постраждав за всіх нас та воскрес, щоб нас всіх воскресити для вічного життя у Його Небесному Царстві. Амінь.
протоієрей Михайло Гонтарук
Катедра Св. Володимира, Парма, Огайо.
|
|