Beloved in Christ,

It is with deep sorrow and righteous indignation that we respond to the recent words of a hierarch of the Orthodox Church in North America, who publicly welcomed and complimented the President of the Russian Federation during his visit to the United States of America.

Such gestures are not merely unfortunate - they are a betrayal of the Gospel of Christ and scandalous to the faithful. At a moment when the Russian regime is responsible for the invasion of the independent and peaceful nation of Ukraine and for the death of hundreds of thousands, for the disappearance of countless innocents, for the tearing of families apart, and for the deliberate destruction of Ukraine. To extend warm words of welcome and admiration to this “leader” is nothing less than an endorsement of his actions.

The Church is called to be the conscience of society, not an accomplice in moral blindness. To exchange pleasantries with a tyrant who wages war and commits atrocities is to dishonor the graves of the fallen, to spit upon the tears of widows and mothers, and to stand deaf before the cries of children who have been orphaned, kidnapped to Russia for “reprogramming”, or murdered.

Yes, the Church preaches love and forgiveness - but such love can never be divorced from truth, and such forgiveness can never excuse or whitewash evil. When Christ confronted hypocrisy, He denounced it with Holy Fire. When His apostles stood before rulers, they declared with courage: “We must obey God rather than men” (Acts 5:29). Today, the Church must show the same boldness, not cowardice of appeasement.

History remembers with shame those who once smiled at tyrants, who spoke softly to mass murderers, who flattered oppressors in the name of diplomacy or false peace. To repeat such failures today is to stain the witness of the Church, to betray the very martyrs who shed their blood for truth, and to scandalize the faithful who expect their shepherds to speak bringing Light into darkness.

We declare without hesitation: the Russian president is not a peacemaker, but the author of death and destruction even to the hundreds of thousands of his own soldiers who perished in this unjustifiable invasion. To call him otherwise is to lie before God and before humanity.

The Church of Christ must stand not with dictators or tyrants , but with the oppressed; not with murderers, but with the innocent slain; not with the powerful who destroy, but with the powerless who cry for help. Anything less is a betrayal of Christian witness.

May the Lord strengthen His people to resist the lies of tyrants and the temptations of false peace. May He grant us courage to stand firm for truth and justice, until the day when His righteousness prevails, and His mercy heals the brokenhearted.

With grief for the betrayal we witness today, but with unwavering hope in Christ,

+ Antony, Metropolitan

+Daniel, Archbishop

Зрада християнського свідчення у зустрічі з тираном і диктатором

Улюблені у Христі,

З глибоким сумом і праведним обуренням ми реагуємо на нещодавні слова ієрарха Православної Церкви Америки, який публічно привітав і висловив компліменти президенту Російської Федерації під час його візиту до Сполучених Штатів Америки.

Такі жести не просто нещасні – вони є зрадою Євангелія Христового та ганебними для віруючих. У той момент, коли російський режим відповідальний за вторгнення в незалежну та мирну державу Україну та за смерть сотень тисяч, за зникнення незліченної кількості невинних, за розрив сімей та за навмисне знищення України, висловити теплі слова вітання та захоплення цьому «лідеру» – це не що інше, як схвалення його дій.

Церква покликана бути совістю суспільства, а не співучасником моральної сліпоти. Обмінюватися люб'язностями з тираном, який веде війну та чинить злочини, означає зневажати могили полеглих, плювати на сльози вдів та матерів і стояти глухим перед криками дітей, які стали сиротами, викраденими до Росії для «перепрограмування» або вбитими.

Так, Церква проповідує любов і прощення, але таку любов ніколи не можна відірвати від істини, і таке прощення ніколи не може виправдати чи обілити зло. Коли Христос зіткнувся з лицемірством, Він засудив його Благодатним вогнем. Коли Його апостоли стояли перед правителями, вони мужньо заявили: «Бога треба слухатися більше, ніж людей» (Дії 5:29). Сьогодні Церква повинна виявляти таку ж сміливість, а не боягузтво умиротворення.

Історія з соромом згадує тих, хто колись посміхався тиранам, хто м'яко розмовляв з масовими вбивцями, хто лестив гнобителям в ім'я дипломатії чи фальшивого миру. Повторювати такі невдачі сьогодні - означає заплямувати свідчення Церкви, зрадити тих самих мучеників, які пролили свою кров за правду, та скаржитися вірним, які очікують, що їхні пастирі промовлятимуть, несучи Світло в темряву.

Ми без вагань заявляємо: російський президент не є миротворцем, а є виновником смерті та руйнування навіть для сотень тисяч своїх власних солдатів, які загинули в цьому невиправданому вторгненні. Називати його інакше - означає брехати перед Богом і перед людством.

Церква Христова повинна стояти не з диктаторами чи тиранами, а з пригнобленими; не з убивцями, а з невинно вбитими; не з сильними, які руйнують, а з безсилими, які волають про допомогу. Все менше - це зрада християнського свідчення.

Нехай Господь зміцнить Свій народ, щоб протистояти брехні тиранів та спокусам фальшивого миру. Нехай Він дасть нам мужність твердо стояти за правду та справедливість до того дня, коли Його праведність переможе, а Його милосердя зцілить розбитих серцем.

Зі смутком через зраду, свідками якої ми сьогодні є, але з непохитною надією на Христа,

+Антоній, митрополит

+Даниїл, архієпископ