Javascript Menu by Deluxe-Menu.com

Неділя 5-та після Пасхи.

Про Самарянку

Ів., 12 зач.,IV, 5-42

В ім'я Отця і Сина і Св. Духа. Амінь. Христос Воскрес!

Дорогі брати і сестри!

Одного разу, коли Господь наш Ісус Христос проходив через Самарію, люди не прийняли Його. Тоді ученики Його, Яків та Іван, сказали: " Господи, хочеш, то ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і спалив їх, як і Ілля вчинив був?" А він обернувся до них, їм докорив тай сказав: " Ви не знаєте, якого ви духа; бо Син людський прийшов не губити душі людські, а спасати(Лк. 9.54.56)

Коли проповідь Спасителя і зростаюча прихильність народу звернули на Нього пильну увагу фарисеїв, Господь наш Ісус Христос залишив землю іюдейську і знов іде до Галилеї. Дорога йшла через Самарію. Вийшовши вранці, Господь приходить до міста Сихар, недалеко від поля, що його колись старозавітній патріарх Яків, подарував улюбленому синові своєму Йосифу.

Стомлений кількома годинами ходи під гарячим промінням сонця, Господь Ісус Христос сідає біля криниці відпочити. Учні його пішли до міста купити харчів. У цей час жінка самарянка приходить з міста до криниці набрати води. Дай мені напитись” – каже до неї Христос. Як відомо, на сході з великою охотою завжди поспішають подати води стомленому подорожньому. Слова Христові викликають ненависть і сумнів у самарянки, бо іюдеї і самаряни не любили одні одних і старались не мати між собою нічого спільного. Тому жінка з Самараї здивовано питається: Як це ти сам Іудей, а просиш напитися у мене, жінки самарянки. Адже уюдеї не знаються з самарянами?Тоді знову промовляє до неї Христос: Коли б ти знала дар Божий і хто це Тобі каже: дай мені напитись, то сама просила б у Нього, і дав би Він тобі води живої.”

У дальшій бесіді Спаситиль говорив самарянці про живу воду свого вчення і своєї оживляючої та цілющої для душі благодаті, яка заспокоює духовну спрагу людини, відкриваючи перед нею вічне життя. Господь навчає самарянку, що Богові належить покланятися в дусі і істині на всякому місці і виявляє співрозмовниці Себе, як Божого Посланника – Месію. Якою щасливою почуває себе самарянка, коли Господь Ісус Христос, в Якому вона побачила пророка, незважаючи на втому в досить довгій бесіді роз’яснює їй сумнів та питання її душі.

Чудесна вода Божої ласки, що задовольняє потребу душі, розвіює всі сумніви самарянки. Захоплення наукою Спасителля, неначе промінь ясного світла, проймає до самої глибини її душу, яка давно вже потребувала і шукала заспокоєння. Самарянка всією істотою відчуває, що перед нею знаходиться незвичайна людина. Бачу, Господи, що ти пророк, виривається з її вуст. Вона почуває себе щасливою що Господь не відрізняє її як жінку в тогочасному розумінні нижчу істоту, а навпаки, тільки для неї одної розяснює важливі істини Свого Євангелія і цим самим визнає її гідною бути ученицею своєю. Втішена самарянка памятає і про мешканців свого рідного міста Сихари. Залишивши свій водонос вона поспішає до міста розповідає про бесіду з Христом біля криниці людям, і приводить їх до Спасителя.

Не тільки важливий Євангельський зміст розмови Ісуса Христа з самарянкою притягує нашу увагу, але і сама постать співрозмовниці Христа. Чим заслужила ця жінка, що Господь Ісус Христос звернув на неї Свою особливу увагу і сподобив її почути з уст Його важлі істини Євангелії?

Іюдеї і Самаряни різнилися щодо своїх релігійних вірувань  та переконань. Самаряни не брали участі у відбудуванні Єрусалимського храму і не ходили до нього, а мали свій храм на горі Гарізім, який іюдеї вважали незаконим. Це було джерелом повсякчасних спорів між іюдеями і самарянами і навіть викликали взаємну ненависть. Давня ворожнеча між іюдеями і самарянами наклала свій відбиток на вихування і настрій обох народів.

Самарянка була проста, звичайна жінка з народу спочатку при зустрічі з невідомим Подорожнім, вона не знала що це був Христос. На Його прохання напитися, вона могла з властивими її племіні, засвоєними на протязі довгих років, погордою та ворожнечою до іюдеїв кинути навіть образливе слово, а то просто – не звернути жодної уваги, відвернутися і піти до дому. Але в простій душі цієї жінки не було ворогування проти іюдеїв. У простоті свого серця самарянка висловлює здивування, що невідомий іудей не гордує пити воду від неї, з її посудини. Вона розцінює Подорожнього, як людину, що має, на її думку, таку саму душу і такі самі потреби , як і вона сама.

Самарянка спершу не розуміла розмови Христа про воду живу. Жінка не знала іншої води, крім цієї, що була в криниці старозавітнього патріарха Якова. Але, як тільки самарянка зрозуміла що перед нею великий Пророк, бо Він знає її сумне гріховне життя, вона відразу просить розвязати віковічну суперечку, де саме, в якому храмі дійсно треба покланятися Богові. Вона хоче знати істину правди, з особливою увагою вона пильно стежить за кожним словом Спасителя, і розмова з Ним вертає спокій в її душу, приносить їй глибоку радість. Своєю радістю і скарбом самарянка сама не хоче втішатись, вона поспішає до міста і каже людям: Підіть та подивіться на Чоловіка, що сказав мені про все, що я вчинила;  чи не Він то Христос” (Ів. 4.29)

Нехай ця жінка самарянка завжди править за добрий, гідний наслідування приклад для нас, щоб і ми, відкидаючи всяку національну обмеженість і ворогування, в душі своїй завжди мали любов до Бога і в житті здійснювали Його святі заповіді про любов до ближніх, до своєї Церкви, до всіх народів світу і зміцняли мир серед них на землі. Господь наш вічною правдою і Божесвенною ласкою Своєю єднає всіх людей без різниці, живою водою благодаті Духа Святого подає оздоровлення всім, хто приходить до Нього. Як говорить святий апостол Павло, в Христі Господі єднаютья всі: нема іюдея, ні язичника; нема раба, ні вільного; нема чоловіка, ні жінки; всі бо одно в Христі Ісусі” (Гал. 3.28)

Сьогодні і завжди дорогі браття і сестри в Христі, біля духовної криниці Церкви, куди поспішаємо ми, щоб зачерпнути цілющої води благодаті Божої для наших спраглих душ, невидимо перебуває Христос. Повсякчас Він закликає: “Прийдіть до Мене, всі!(Мф.11,28) Ми приходимо на цей заклик. Але чи завжди ми належно приготовані, щоб прийняти неоцінені скарби благовістя Христовогоі благодатті Його?  Амінь.

Христос Воскрес!

о. Анатолій Дохват  Мілвіл, НДж.

Strategic Plan

Petrykivka Exhibit
Ukrainian Pysanka Workshops
   UOW Archive            UOL Archive

 Prayer Books              Green Prayer Book




 
     
 

Ukrainian Orthodox Church of the USA
P.O. Box 495;
South Bound Brook, NJ 08880
732-356-0090 (Phone) / 732-356-5556 (Fax)

Offices:
Ukrainian Orthodox Church of the USA
Metropolia Center
135 Davidson Avenue; Somerset, NJ 08873

Email:
consistory@uocofusa.org
webmaster@uocofusa.org



 

  



 News
 Announcements
 All
 
 

Powered by Orthodox Web Solutions