Javascript Menu by Deluxe-Menu.com

Багатий юнак

Сьогоднішнє Євангельське читання має справу з одним з найбільш чутливих, делікатних і в той самий час, з одним з найважливіших питань пов'язаних з духовним життям кожної віручої людини. Це питання - є питанням нашого ставлення до земних багатств. Правильне розуміння та належне відношення до земних багатств має настільки важливе духовне значення, що одна шоста всіх Христових повчань, та третина всіх Його притч пов'язана з цим питанням.

Чому ж Господь приділяє стільки уваги грошових стосункам і матеріальним благам, якщо весь сенс його втілення і земного життя полягав у спасінні людського роду від духовної смерті? Яке відношення має наше фінансове чи матеріальне становище до цього?
Відповідь на ці запитання є насправді досить простою...

Господь не потребує наших грошей, чи наших багатств. Врешті-решт, Він є Творець, Володар і Промислитель всього всесвіту. Але, з Своєї безмежної любові, все, що Господь хоче для нас це те, щоб ми були/жили з Ним завжди у блаженному житті Його Царства; і для цього Йому потрібне наше серце.

Священне Писання постійно говорить про серце, як про центр людських емоцій, як місце, де перебувають наші найглибші почуття, місце, де зароджується і зростає справжня любов, місце, де кожен з нас плекає найулюбленіше, найцінніше, найпотаємніше. Це єдине місце, де ніхто інший не може зайти без нашої згоди; навіть сам Господь! В дійсності, Бог може лише прийти, постукати у двері нашого серця, і терпляче чекати нашого запрошення. (Обявл. 3, 20)

Минулої неділі, роздумуючи над притчею про немилосердного слугу, ми говорили як жорстоке і невблаганне ставлення до нашого ближнього, стає причиною закам'янілості людського серця, яке в свою чергу стає неспроможним і непридатним отримати життєдайну благодать Божу.
Сьогодні перед нами є ще один приклад того, як людське серце може стати недоступним для Бога. Ми бачимо молодого чоловіка, який прийшов до Господа нашого Ісуса Христа і звернутися за духовною порадою. Але на жаль, він також прийшов з серцем, що було заповнене золотом та сріблом до такої міри, що там вже не залишилось місця для Христа Бога.

Христос, як Бог і Творець людської природи, заглянув в серце молодика і побачив трагічну реальність його життя, поневоленого у рабстві земних багатств і розкошів. В той самий час, Господь як справжній лікар, також дав юнаку єдину необхідну пораду і єдиний рецепт, який міг зцілити його, і привести його до вічного блаженного життя, якого він так усердно шукав. Господь сказав: "Якщо ти хочете бути досконалий, піди продай те, що ти маєш, і роздай усе убогим, і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за Мною" (Мт. 19, 21)

Господь прийняв цього юнака як власну дитину (адже ж він жив за заповідями Божими), запропонував йому життя вільне від матеріального рабства, життя свобідне від турбот і туг житейських, життя внутрішнього миру і щастя. Він запропонував цьому побожному юнаку Небесні скарби в обмін на його земні пожитки...

Та на жаль, Євангеліє говорить нам, що “юнак, почувши це слово, відійшов засмучений, бо великі він мав маєтки.” (Мт. 19, 22) Молодий чоловік був сумний, тому що незважаючи на те, що він хотів осягнути вічного життя, він був неготовий. Він не зміг і не схотів зробити той найважливіший останній крок до його особистої духовної досконалості.

Трагедія духовного життя цього молодого чоловіка була не в тому, що він був багатий, але в тому, що він був одержимий його багатством.
Звичайно це поневолення сталось не в одну мить. Цей процес вимагає часу, власного бажання та участі людини. Ніхто не приходить у цей світ як раб свого майна; ми приходимо у цей світ ні з чим. Однак, як ми починаємо накопичувати земні багатства, керуючись інстинктом до фізичного виживання і комфорту, ми попадаємо під реальний ризик поневолення нашого серця цими земними багатствами. Існує реальний ризик забуття та ігнорування того факту, що ми прийшли у цей світ з порожніми руками, і залишимо його ні з чим. Тільки духовні, божественні та вічні скарби, які ми придбали і зберегли в наших серцях у цьому житті перейдуть і залишаться з нами у вічності.

Саме цього наш Господь намагається навчити нас, і саме про це Він хоче попередити нас, коли Він говорить про матеріальні багатства цього світу. Він не засуджувати їх або ту важку працю, яка їх виробляє. Скоріше, Він засуджує добровільне поневолення та всепоглинаючу капітуляцію людського серця до цих тимчасових скарбів, "які міль та іржа їсть, і які злодії підкопуються і крадуть." (Mt. 6, 19)

Тож сьогодні, коли ми залишимо цей храм і повернемось до нашої повсякденної боротьби за виживання і комфорт, давайте спробуємо уявити собі, щоб ми зробили, якщо Христос прийшов би до нас, подивився нам у вічі і сказав: "Ви повинні відмовитися від ваших земних пожитків: вашої хати, вашого автомобіля, ваших банківських збережень. Ви повинні роздати все убогим заради вічного життя у Моєму Царстві."

Чи послухали б ми нашого Господа, чи зробили б це?

Чи може ми б зігнорувати Його, розвернулись і пішли геть, або може почали сперечатися і виправдовуватися чому ми не можемо цього зробити...

Чи готові ми віддати наші земні багатства і піти за Господом з усім серцем, аж до його Небесного Царства?...

Ось такі питання, які потребують нашої чесної відповіді, сьогоднішнє Євангеліє читання ставить перед нами. Ми повинні дуже серйозно віднестись до знаходження відповіді на них, заглядаючи в найглибші частини нашого серця, пам'ятаючи, що, "де наш скарб, там і серце наше буде також." (Лк. 12, 34)

Тож давайте не будемо відвертатись і відходити від нашого Господа в скорботі, як цей багатий юнак зробив у сьогоднішньому Євангеліє. Але замість цього, давайте віддамо наші серця Христові, щоб Він заповнив їх Своїм миром, любов'ю та радістю. Ніхто не має влади над нашим серце, окрім нас самих. Давайте разом з нашим Господом почнемо заповняти їх небесними скарбами, і таким чином починаючи вже тут, готуватися до блаженного життя в Царстві Небеснім – блаженнім Царстві Отця і Сина і Святого Духа, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.
Амінь.

прот. Андрій Покотило

Share This:



< PreviousNext >
   UOW Archive            UOL Archive




 
     
 

Ukrainian Orthodox Church of the USA
P.O. Box 495;
South Bound Brook, NJ 08880
732-356-0090 (Phone) / 732-356-5556 (Fax)

Offices:
Ukrainian Orthodox Church of the USA
Metropolia Center
135 Davidson Avenue; Somerset, NJ 08873

Email:
consistory@uocofusa.org
webmaster@uocofusa.org



 

 



 News
 Announcements
 All
Name:
Email:
 
 

Powered by Orthodox Web Solutions