Javascript Menu by Deluxe-Menu.com

Сьогодні ми з вами у євангелії, записаній святим апостолом і євангелістом Матвієм, чули притчу про весільний бенкет. У давнину, коли цар влаштовував весільний бенкет для свого сина. це була подія, до якої ретельно готувалися. Готувалася особливо вишукана їжа і напитки. Це була подія суспільна і державна, яка стосувалася всіх людей. Бути присутнім на весіллі у царського сина було надзвичайно великою честю, не тільки тому, що людина опинялася серед розкішного бенкету, але й тому, що бути запрошеним царем, це саме по собі вже велика честь.

Але в сьогоднішній євангельській притчі ми чуємо щось дивне. Запрошені не мають бажання йти на цей бенкет. Вони навіть не виявляють ніякого інтересу до нього. Як таке може відбуватися? У нашому сучасному, земному житті таке уявити дуже важко. Можливо люди не йдуть на це свято, тому що не хочуть, щоб у них в країні був цей цар? Можливо цей цар турбується не про те, що потрібно цим людям? І тому із злобою зустрічають його посланців і вбивають їх.

Святі Отці кажуть, що ця притча про духовний бенкет. Подивімося, як сьогодні живуть люди, що їх хвилює, до чого вони прагнуть, що показують по телебаченні, про що пишуть у газетах? Та навіть про що люди розмовляють, коли зустрічаються один з одним. Коли мова йде про гроші, про політику, моду, подорожі, футбол, спорт – вони уважно слухають. А коли з ними заговорити про майбутнє життя, про страшний суд, про рай і пекло, то тоді відразу на їхньому обличчі з’являється сум і нудьга. Одні з них відверто позіхають, а інші з іронічною посмішкою зустрічають такі речі.

Хіба ми не бачимо серед людей, які нас оточують, тих запрошених на царський бенкет. Ми бачимо у них повну байдужість до того, що пропонує їм цар. Сьогоднішнє євангеліє на простому і глибокому прикладі розкриває нам картину людського життя.

Від того, що люди з таким подивом зустрічають проповідь про вічне життя, чи повинна замкнутися у собі церква? Ні, Господь цього не благословляє і притча говорить про інше. Господар посилає своїх слуг на вулиці і на площі. І знаходить там людей і добрих і злих, які не зовсім готові до того, щоб бути запрошеними на царський бенкет, але все одно деякі з них приходять. Одні з подивом. вдячністю та покаянням, а інші просто йдуть і кажуть – всіх кличуть і ми йдемо. З цього ми бачимо, що Церква покликана звертатися до людської свідомості і до людської совісті до кінця світу.

Щоб краще зрозуміти цю притчу Христа нам потрібно зробити невеликий екскурс в історію вибраного народу. В цій притчі говориться про те як настирливо кликав Господь Бог синів вибраного народу для участі у весільній гостині Свого Сина. Кликав Він через Авраама та Мойсея, царя Давида та інших Своїх пророків. Саме в Господі Ісусі Христі сповнилась обітниця, яка була дана Аврааму, щодо Сина Царя. Коли Господь вибирає старозавітнього патріарха Авраама і з ним укладає Завіт (Бут.15.18), саме тоді починається у світі процес утворення вибраного народу, Божого народу. Авраам отримав обітницю про те, що із його роду прийде Месія – Христос, на якому сповняться всі обіцянки Бога. Згідно цієї обітниці Христос має стати на чолі благословенного Божого народу, що стане духовним потомством Авраама, якого так з великим авторитетом шанували єврейські фарисеї. Через Свого Сина, Бог вступає в Новий Завіт з Ісусом, Який стає тим Весільним Женихом Церкви тому через віру в Ісуса Христа благословляються в Авраамі всі народи.Хто ж є ті покликані? Ми чуємо про них, що вони не захотіли прийти на весільний бенкет, не захотіли ввійти в Церкву Христову. Тому на заклик св.апостолів Гостина, тобто Церква наповнилась різними людьми. Та щоб увійти на цю гостину, в лоно Церкви треба новий одяг. Ця умова є актуальною до сьогодні, а тому щоб стати членом Церкви треба хреститись – « Ви що в Христа хрестилися у Христа зодягнулися».

Від заснування нового Божого народу, з апостольських часів, бути в Церкві ототожнювалось з тим, що брати участь в Євхаристійному спілкуванні, тобто приймати святе Тіло і Кров Христа. Тому ми сьогодні сміливо можемо назвати наші недільні зустрічі у храмі Царською Гостиною, весільним Бенкетом, бо під час Літургії ми можемо приймати св.Євхаристію Тіло і Кров Христа. Потрібно належно до цього святого таїнства приготуватись, бо всі що приступають неналежно можуть почути слова Спасителя : «викиньте такого геть у темряву кромішню» Мт.22.13 Чоловік, якого в цій притчі викинули з весільної трапези є образом людини, яка в релігійному житті вважає себе самодостатньою, вона не потребує і відкидає можливість отримати царський дарунок – Божу благодать, це людина, яка є високої думки про себе. Це образ людини, яка думає, що її присутність на цій гостинні це вже великий дарунок господарям, це людина, яка зовнішньо сприймає науку Господа та Його Церкви і вважає себе оправданою вже зовнішнім виконанням всіх церковних приписів та заповідей Божих. Тому справедливо Господь засуджує будь-які прояви в людині гордості, через яку вона має такі сумні наслідки. Слухаючи цю притчу, задумаємось і ми над цією весільною одежею і над значенням правдивого перебування в Церкві. Можливо таке роздумування змінить і наше життя, наше ставлення до всього того чого вчить Церква. Хотілося щоб ми з вами були не тільки покликаними, але й вибраними на цій благословенній гостині Царського Сина у Царстві Його. Амінь.

прот. Євген Кумка

Share This:



< PreviousNext >
You might also like:
   UOW Archive            UOL Archive

 Prayer Books              Calendar 2015




 
     
 

Ukrainian Orthodox Church of the USA
P.O. Box 495;
South Bound Brook, NJ 08880
732-356-0090 (Phone) / 732-356-5556 (Fax)

Offices:
Ukrainian Orthodox Church of the USA
Metropolia Center
135 Davidson Avenue; Somerset, NJ 08873

Email:
consistory@uocofusa.org
webmaster@uocofusa.org



 

  



 News
 Announcements
 All
 
 

Powered by Orthodox Web Solutions