Javascript Menu by Deluxe-Menu.com
Letter from His All-Holiness Patriarch Bartholomew

Message by His All-Holiness Ecumenical Patriarch Bartholomew to the Devout Ukrainian People on the Occasion of the 1025th Anniversary since the Baptism of the Kievan Rus (English)

Your Excellencies, the political and ecclesiastical leaders of the Orthodox people of Ukraine, beloved and precious Orthodox Ukrainian faithful,

The Holy Mother and Great Church of Christ, the Ecumenical Patriarchate, learned with great joy about your joint decision regarding the celebration of another milestone, the 1025th anniversary since the collective baptism of your predecessors. For, indeed, the acceptance of the Christian faith by the people in the region of Ukraine constituted a supreme event in its history, through which it was grafted into the body of Christ, the Church, and entered into the community of Christian Churches of Europe.

In recollecting this event, it is crucial for us to call to mind the emissaries of St. Vladimir, who came to know God’s glory through the man-made Church of the Holy Wisdom in Constantinople, as well as the missionary evangelists of the Orthodox faith from Constantinople and enlighteners of the Slavs, Saints Cyril and Methodios, and the educational and cultural service through preaching, teaching, sanctity and the translation of many liturgical, ecclesiastical and other books into the Slavic language. Thanks to their work, the transmission of the boundless Orthodox treasure was realized from Constantinople to the entire Slavic world, especially in Ukraine.

At the same time, the Mother Church of Constantinople – through its ongoing emissaries under its jurisdictional and pastoral care until the 17th century, by sending illumined Hierarchs and various individual clergy and lay representatives with intellectual, scientific and artistic skills – contributed in a unique and universally professed service and knowledge, a spiritual and wider service, for the organization of its church life, the construction of many sacred temples, their iconography, and the cultivation of an Orthodox ethos, also providing through the centuries for the unity of the Ukrainian people and their conscious Orthodox identity, resulting in the fact that Kiev became the spiritual center of Christianity in this wider region of Eastern Europe.

Thus, the Ecumenical Patriarchate contributed to the progress of your Church and your Nation, while the Christian faith improved the spiritual and social life of your People, offering very generously to its development and advancement. We are delighted that this great contribution of the Christian faith to the progress of your country is rightfully recognized.

Following the Christianization of your land, the Ukrainian Nation has raised numerous Saints of international reputation and recognition, who constantly pray for the people of Ukraine and the whole world, attracting the grace and blessing of God, while averting trouble and affliction through the ages. The Saints of each place are its genuine protectors, while their prayers are greatly efficient, especially when individuals and peoples invoke their assistance.

Today’s people are often distracted by secular criteria, judging the power of nations on the basis of economic data or other factors of worldly power. However, in this way, they overlook the power of God, which the Saints realize on behalf of the faithful. God’s strength is often invisible, coming as a beneficent breath or gentle breeze, which is precisely why it is not perceived by those living amid the noise of contemporary events and preoccupation, although it surely leads to the Resurrection.

It is, then, admirable and exemplary that your nation has decided in unison with its civil and church leaders to celebrate this anniversary of the Christianization of its predecessors, which demonstrates the significance that you attribute to the Christian faith and the Orthodox Church as integral factors, which preserve the unity of the people as well as reflective of the sources from which it always drew its most noble and creative inspiration. The great importance, which all of you give to this spiritual event, also proves the awareness of the need to return to these sources, as witnessed in any case eloquently by the entire ecclesiastical renewal in Ukraine.

Indeed, if in the last everything possible was done in order to forget the anachronistic “ghost” of religion, those who remained faithful to the Ukrainian soil – nourished by the ascetic sweat and tears together with the blood of the martyrs during difficult times for the Church – demonstrated that the Christian faith is strong and continues to exist today thanks to their sacrifices, winning over the hearts of the people in both the political and intellectual sphere. The Church follows its Leader, who came as victor in order to be victorious. (See Rev. 6.2) It does not defend itself anachronistically, but rather speaks directly to the soul, revealing the reality of God’s presence and His kingdom, in accordance with the sacred truth that “the kingdom of God is within us.” (Luke 17.21)

The Founder of the Church and Savior of the world, our Lord Jesus Christ, passionately desired and continues to desire that all who believe in Him “may be one.” (John 17.11) In our age, when differences of opinion divide people, it is very timely for us to remember that we are all called to unity and that differences of opinion should not lead to division, but instead to an emphatic and conscious effort for the unity of all people. It is only through unity that we can encounter the problems and provocations of history. Of course, it is very difficult to achieve concord of opinion in all matters, but the inevitable difference of opinion on various matters should never lead to deep division; instead, those with differing opinions must come to an agreement always based on the criterion of the benefit of the people and the truth.

The Ecumenical Patriarchate is saddened and concerned for the existing and emerging divisions in the field of Orthodox Ukraine. We believe, endeavor and labor, in many and various ways as well as through all spiritual and ecclesiastical means and methods available to us, aiming at transcending differences through love and dialogue, so that destructive division may desist inasmuch as it is never in agreement with the Lord’s will. It is the prayer and desire of us all that there will be in this blessed Land one flock under our Lord, God and Savior Jesus Christ, who unites all things divided and directs everything in history.

The true unity of a people can be achieved through the Church, but only when we do not treat it as an individual, nationalistic or ethnic instrument foreign to its spiritual goals, but rather as a divine-human institution, which has as its sole purpose the deification and salvation of all people in Christ Jesus. When we reduce the Church to a place for the fulfillment of individual interests and nationalistic expectations, then we deprive it of its spiritual purpose, secularize and disorientate it. The Church is an icon of the salvific presence of Christ in the world for all time until the end of the ages, and all the Ukrainian Orthodox faithful are members of the same body.

The ultimate goal of the Ecumenical Patriarchate is for every believer to experience the unity of all human nature in Christ, irrespective of ethnic difference among Greek and barbarian, slave or freedman, where “Christ is all in all.” (Col. 3.11) To the Mother Church of Constantinople belong faithful of diverse ethnicities, languages, regional traditions, peoples and races, all with the aim of experiencing in one body and “in the same place” the presence of God. A characteristic example of the unifying, transnational and supra-ethnic role of the Ecumenical Patriarchate in the world is again the mission of Saints Cyril and Methodios, peers of the Apostles, who did not impose the Greek language and Byzantine civilization on the Slavs, but rather respected their linguistic and racial specificity, laboring to create a superb, new and united Christian Slavic civilization.

In this way, the Ecumenical Patriarchate embraces the oikoumene with “the eschata” as its vision; it bears the truth of the living body of Christ as an ecumenical treasure; and it constitutes an eschatological community on a journey, praying to the Lord: “Thy kingdom come; Thy will be done on earth as in heaven” (Matt. 6.10) and awaiting “a new earth and a new heaven.” This spirit and witness of the Ecumenical Patriarchate preserves unity within a “limited” diversity, assuming various ethnic forms and respecting local elements. Without losing sight of the thread of the common Orthodox tradition, it sees upon the particular expressions of the people in the light of the age to come.

Consequently, the Orthodox Church in Ukraine can and must constitute a tangible sign of harmonious coexistence for those believing in an Orthodox manner and being Orthodox Christians in the body of Christ. Every ethnic distinction, competition and division is foreign to the ecumenical spirit of the Church. We pray, then, and believe that the people of Ukraine will be united through their common faith, as well as through respect for their origins, identity, ethnic conscience and linguistic particularity.

The Mother Church shares your joy on the 1025th anniversary since the Christianization of your predecessors and wholeheartedly prays that you will advance more deeply in the Christian faith and the virtue of unity. This spiritual progress will also bring about a corresponding general progress for the Ukrainian people because, without a doubt, the disturbance of moral order precedes any political or financial crisis. Thus, a society that wishes to avoid financial crisis must remain stable from a moral perspective and respect the moral codes.

We are convinced that the beloved people of Ukraine, from the highest leader to the last citizen, accept the need for ethical uprightness in the individual and social life. We fervently pray that the Lord will bless you all and grant you every gift, both earthly and heavenly.

Since we were unable to attend personally in order to share with you these celebrations, through our Patriarchal Delegation we bless from this Sacred Center of Orthodoxy all the efforts of the local Church, the State and Ukrainians throughout the world so that you may transcend the problems and achieve the unity desired by and demanded of all. Moreover, we assure you that, as Ecumenical Patriarchate and your Mother Church, we shall continue our efforts for the unity and prosperity of the Orthodox people in their majority in cooperation with the State, our sister Church of Moscow, the local ecclesiastical leadership there, and with all capable persons, in order to reach this sacred goal.

Beloved children of the Lord in Ukraine,

The light of Christ has enlightened you. Stay in the light. Avoid divisions. Pursue unity in truth, which is Christ. And in His light, you shall see light, just as the countenance of Ukraine is bright and a united Orthodoxy must shine brightly “for all in its house to see.”

May the God of mercy and all consolation save and bless Ukraine, Orthodoxy and its people. Amen.

July 28, 2013

Your beloved brother in Christ

and fervent supplicant before God,

† Bartholomew of Constantinople


Послання Святійшого Вселенського Патріарха до Вірних Українських Християн з нагоди 1025-ліття Хрещення Київської Русі

Ваші Високоповажності, політичнi та церковнi провідники православного народу України, улюбленi і дорогi православнi віруючi!

Свята Матір-Церква Вселенський Патріархат з великою радістю дізналася про ваше спільне рішення святкування 1025-ліття з дня Хрещення ваших предків. Бо, дійсно, прийняття християнської віри народом України стало важливою подією в історії, через яку вони приєдналися до Тіла Христового і ввійшли в спільноту християнских церков Європи.

Згадуючи цю подію, для нас є важливим згадати посланців святого Володимира, які пізнали славу Божу через рукотворний храм Святої Софії в Константинополі. A також міссіонерів євангелістів православної віри з Константинополя і просвітителів слов'ян святих Кирила і Мефодія, а також освітнє та культурне служіння через проповідь, навчання і святість та переклад багатьох літургічних, церковних та інших книг на слов’янську мову. Завдяки їх роботі, безцінні скарби Православ’я були передані з Константинополя всьому слов’янському світу, а особливо Україні.

У той же час, Матір-Церква Константинополя через своїх постійних посланців під своєю юрисдикцією і пастирським піклуванням до 17 століття, посилала освічених ієрархів та духовенство і мирян, які відзначалися інтелектуальними, науковими і творчими талантами - посприяла унікальному та універсальному служінню і знанню, духовному і ширшому служінню для організації церковного життя, а також будівництву багатьох священних храмів, їх іконографії, культивуючи православний етнос, впродовж століть зміцнюючи єдність українського народу та його православну ідентичність, в результаті чого Київ став духовним центром християнства в цьому великому регіоні Східної Європи.

Таким чином, Вселенський Патріархат зробив внесок в прогрес вашої Церкви і нації, в той час як християнська віра покращила духовне та соціальне життя вашого народу, вкладаючи щедро в його розвиток і поступ. Ми раді, що цей великий внесок християнської віри в процвітання вашої країни є по праву визнаний.

Після християнізації вашої землі, українська нація збагатилася великою кількістю святих, які мають світовий авторитет і визнання, та постійно моляться за український народ і весь світ, випрошуючи благодать та благословення Господнє, відвертаючи неприємності і скорботи протягом століть. Святі кожної землі є справжніми заступниками, а їхні молитви є особливо помічними, особливо, коли люди та народ звертаються до них за допомогою.

Сьогоднішні люди оцінюють за секулярними критеріями, судячи силу націй на основі економічних даних або інших факторів мирської влади. Однак, тим самим, вони не звертають увагу на силу Господню, яку святі вимолюють від імені віруючих. Божа сила часто невидима, приходить як благотворне дихання або як легкий вітер і саме томy, вона не сприймається людьми, що живуть під шум сучасних подій і заклопотаності, хоча вона, безумовно, призводить до Воскресіння.

Дуже чудово і зразково, що ваша нація вирішила в унісон з її цивільними і церковними лідерами, відсвяткувати цю річницю Хрещення ваших попередників, що демонструє важливість та є характерною ознакою вашої приналежності до християнської віри та Православної Церкви як невід'ємного фактору, який зберігає єдність народу, а також є відображенням джерел, з яких він завжди черпає натхнення. Велике значення, яке ви всі надаєте цій духовній події, також показує усвідомлення необхідності повернутися до цих джерел, як свідчення повного церковного оновлення в Україні.

Дійсно, якщо в минулому зроблено все можливе, щоб забути анахронізм "привиду" релігії, ті, хто залишилися вірними українській землі - живилися аскетичним потом і сльозами разом з кров'ю мучеників у важкі часи для Церкви - показали, що християнська віра є сильна і продовжує існувати сьогодні завдяки їхній жертовності, завойовуючи серця людей в обох, політичній та інтелектуальній сферах. Церква слідує за її Лідером, який прийшов, як переможець, щоб бути переможцем. (Див. Одкр 6:2) Вона не захищається анахронічно, а скоріше говорить безпосередньо до душі, показуючи реальність Божої присутності і Його Царства, відповідно до священної істини, що «Царство Боже всередині нас» ( Лк. 17:21).

Засновник Церкви і Спаситель світу, Господь наш Ісус Христoc, пристрасно бажав і продовжує бажати щоб усі, хто вірить в Нього "були єдине" (Ін. 17:11) . У наше століття, коли різноманіття думок ділить людей, для нас є дуже своєчасним згадати, що ми є всі покликані до єдності і різноманіття думок не може призводити до розділення, а навпаки, до свідомого та рішучого зусилля задля єдності всіх людей. Тільки в єдності ми можемо долати проблеми і виклики історії. Звичайно, що дуже важко досягти згоди думок в усіх питаннях, але неминуча розбіжність думок з різних питань, ніколи не повинна призводити до глибокого розділення, а навпаки, різнодумство повинно прийти до згоди завжди опираючись на критерії блага народу й істини.

Вселенський Патріархат засмучений і стурбований існуючими та виникаючими розділеннями в Православ’ї в Україні. Ми віримо, намагаємося та працюємо багатьма та різними шляхами, а також застосовуючи всі духовні і церковні засоби і методи, що доступні нам, які спрямовані на подолання розбіжностей шляхом любові і ведення діалогу, так що руйнівне розділення можна подолати, оскільки воно ніколи не знаходиться у згоді з волею Божою. Це молитва і бажання всіх нас, щоб було в цій благословенній землі одне стадо під нашим Господом Богом і Спасом Ісусом Христом, який об'єднує все розділене і все направляє в історії.

Істинна єдність народу може бути досягнута через Церкву, але тільки тоді, коли ми не ставимося до неї як до особистого чи націоналістичного або етнічного інструменту, який є чужим до її духовних цілей, але навпаки як до божественно-людської інституції, яка має своєю єдиною ціллю - обожнення та спасіння всіх людей в Ісусі Христі. Коли ми обмежуємо Церкву до місця для виконання індивідуальних інтересів та націоналістичних очікувань, тоді ми позбавляємо її духовної мети, секуляризуємо і дезорієнтуємо її. Церква являється іконою спасительної присутності Христа в світі на весь час і на віки віків, і всі українські православні віруючі є членами одного і того ж тіла.

Кінцевою метою Вселенського Патріархату є щоб кожний віруючий пережив єдність всієї людської природи у Христі, незалежно від етнічноi відмінності між греком чи варваром, рабом чи вільним, де "Христос є все у всьому" (Кол. 3:11). До Матері-Церкви Константинополя належать вірні різних національностей, мов, регіональних традицій, народів і рас, все з метою, щоб відчувати в одному тілі і "на тому ж місці" присутність Бога. Характерним прикладом об’єднавчої, транснаціональної і надетнічної ролі Вселенського Патріархату в світі знову постає місія святих і рівноапостольних Кирила і Мефодія, які не нав’язували грецьку мову і цивілізацію слов’янам, але поважали їхню мовну та національну специфічність та трудились, щоб створити чудову, нову та єдину християнську слов'янську цивілізацію.

Таким чином, Вселенський Патріархат охоплює Вселенну в есхатологічному баченні, він несе істину живого тіла Христового як вселенський скарб, являє собою есхатологічну спільноту, в подорожі молячись до Бога: "Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі так і на землі » (Мф. 6:10), очікуючи «новy землю і нове небо». Цей дух і свідчення Вселенського Патріархату зберігає єдність у «обмеженій» різноманітності, припускаючи різні етнічні форми і повaгу до місцевих елементів. Не випускаючи з уваги ниточку спільної православної традиції, він бачить конкретне вираження народу в світлі прийдешнього віку.

Отже, Православна Церква в Україні може і повинна являти собою відчутний знак гармонійного співіснування для тих, хто вірить у православний спосіб, щоб бути православними християнами в тілі Христовому. Кожна етнічна відмінність, конкуренція і розділення є чужими вселенському духу Церкви. Ми молимося i віримо, що люди України об’єднаються в їх спільній вірі, а також через їх повагу до їх походження, ідентичності, етнічної свідомості і мовної особливості.

Матір Церква розділяє вашу радість з нагоди 1025-ої річниці християнізації ваших попередників і щиросердечно молиться, щоб ви надалі рухались глибше в християнську віру і силу єдності. Цей духовний прогрес також призведе до відповідного загального прогресу для українського народу, тому що, без сумніву, кожній політичній чи фінансовій кризі передує порушення морального порядку. Таким чином, суспільство, яке бажає уникнути фінансової кризи повинне залишатися стабільним з точки зору моралі і поважати моральні кодекси.

Ми переконані, що улюблений народ України, від найвищого керівника до останнього громадянина, визнає необхідність етичної чесності в індивідуальному і соціальному житті. Ми гаряче молимося, щоб Господь благословив всіх вас та надалі посилав вам земні та небесні дари.

Оскільки, ми особисто не змогли бути присутніми, щоб розділити з вами цi урочистості, то через нашу Патріаршу Делегацію ми благословляємо з цього Священного Центру Православ’я всі зусилля місцевої Церкви, держави та українців у всьому світі, щоб ви зуміли подолати всі проблеми і досягти бажаної єдності, так необхідної усім. Крім цього, ми запевняємо вас, як Вселенський Патріархат і ваша Матір Церква, що ми будемо продовжувати наші зусилля задля єдності і процвітання православних людей в їх більшій співпраці з державою, з нашою сестрою Церквою Москви, місцевими церковними лідерами і з усіма дієздатними особами, для того, щоб досягти цієї заповітної мети.

Возлюблені у Господі діти в Україні,

Світло Христове просвітило вас. Залишайтеся в світлі. Уникайте розділень. Наслідуйте єдність в істині, якою є Христос. І в Його світлі ви побачите світло; так само як обличчя України є яскравим, так і єдність Православ’я повинна світити «для всіх в його домі, щоб бачити».

Hехай милостивий Господь спасає і благословляє Україну, Православ’я та її народ. Амінь.

28 липня 2013 р.

Ваш улюблений брат у Христі

і гарячий молитовник перед Богом,

† Варфоломій Константинопольський




< PreviousNext >
You might also like:
   UOW Archive            UOL Archive




 
     
 

Ukrainian Orthodox Church of the USA
P.O. Box 495;
South Bound Brook, NJ 08880
732-356-0090 (Phone) / 732-356-5556 (Fax)

Offices:
Ukrainian Orthodox Church of the USA
Metropolia Center
135 Davidson Avenue; Somerset, NJ 08873

Email:
consistory@uocofusa.org
webmaster@uocofusa.org



 

 



 News
 Announcements
 All
Name:
Email:
 
 

Powered by Orthodox Web Solutions