Щорічно 22 січня вся Україна та українська діаспора святкує День Соборності. Яке ж значення має для нас, українців, це свято? Адже проголошений Акт злуки УНР та ЗУНР був політичним та юридичним, проте не відбувся на державному рівні, Україна продовжувала бути епіцентром загарбницьких війн. Це свято є дуже символічним і несе за собою ідею єдності українського народу. Саме тому ми так урочисто щороку піднімаємо прапор у супроводі гімну і віддаємо шану цьому дню.
Український народ століттями потерпав від нападу ворогів з різних сторін, які, роздирали українські землі. Так, західна Україна довший перебувала під владою Польщі та Австро-Угорщини, а східна - під владою Російської імперії.
У 1919 році 22 січня був гарний, погідний, злегка морозяний день, о 9 годині ранку в усіх церквах заграли дзвони, заспівали хори, урочистим волевим духом наповнилася вся Україна. О полудні на Софіївській площі під тріумфальною аркою, прикрашеною старовинними гербами, розпочалася урочиста церемонія проголошення Акту злуки. «…Віднині во єдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили і за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна республіка. Віднині український народ увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної, незалежної української держави, на добро і щастя українського народу.»(З Універсалу Директорії).
Отож, сьогодні всі свідомі українці так само урочисто святкують цей великий День духовного об’єднання свого народу.